
Лікар з України розповіла, як у польській клініці допомагають українським біженцям
У нашій минулій публікації ми розповідали про те, яку медичну допомогу одержують українські біженці в Польщі. Як це виглядає на практиці? Нам удалося поговорити на цю тему з лікаркою з України, яка працює в польській клініці.
– Розкажіть трохи про себе, чи давно ви працюєте лікарем у Польщі, як улаштувалися до лікарні?
– Мене звуть Олена, і я з України. Живу в Польщі вже 2 роки. Я склала мовний іспит у Головній лікарській палаті, отримала нострифікацію диплома в медичному університеті в Білостоці та наразі проходжу післядипломне стажування в польській лікарні. Місто, де я живу, невелике, чисельність населення – 60 тис. Крім мене в нашій лікарні працюють ще один лікар з України та два лікарі з Білорусі. Лікарі з Білорусі влаштувалися за спрощеною процедурою.
Із працевлаштуванням проблем не було. У більшості польських лікарень лікарі затребувані. Після закінчення післядипломного стажування та успішного складання підсумкового лікарського іспиту (LEK) я залишуся у своїй лікарні на резидентуру, оскільки відразу підписала контракт на 3 роки.
– Як у вашій клініці приймають біженців з України, адже найчастіше вони не знають польської мови?
– Дійсно, спілкування з українцями – це одна з найбільш серйозних проблем під час надання їм медичної допомоги. У нашій лікарні, як я вже сказала, є 4 лікарі, які можуть допомогти з перекладом. Наша клініка підключилася до процесу надання допомоги біженцям практично з перших днів війни. Мені зателефонував директор і попросив попрацювати в амбулаторії сімейної медицини, у тому числі як перекладач.
Також я допомагаю з перекладом у приймальному відділенні лікарні. У нас усе в одній будівлі – і амбулаторія, і спеціалізована поліклініка, і лікарня із приймальним відділенням. Це дуже зручно: якщо потрібна моя допомога, то мені телефонують, і я йду туди, де на мене чекають.
Найчастіше пацієнти приходять до амбулаторії сімейної медицини. В основному це мами з дітьми та люди похилого віку із хронічними захворюваннями. В амбулаторії дітей обстежує педіатр, за необхідності призначає обстеження, видає направлення та рецепти. Також в амбулаторії дітям роблять щеплення відповідно до польського календаря.
Якщо ми маємо справу з пацієнтом із хронічними захворюваннями, то сімейний лікар призначає обстеження, виписує рецепти, а за необхідності направляє до спеціаліста або до стаціонару. Уся допомога надається безкоштовно. Пацієнти не платять за лабораторні та інструментальні обстеження. До 14 березня поточного року ми виписували їм рецепти без відшкодування. Але після роз’яснення від Національного фонду охорони здоров’я українські пацієнти здобули можливість придбавати в аптеці цілу низку препаратів безкоштовно або із частковою оплатою.
– З якими труднощами ви стикаєтеся в процесі роботи з українськими біженцями?
– Труднощі є. Щоб було зрозуміло, про що йдеться, наведу приклад. До нас до амбулаторії прийшов пацієнт, у якого рік тому була проведена радіохірургічна операція з видалення менінгіоми. Із собою в українця були медичні документи українською мовою з описом перебігу захворювання та рекомендованим лікуванням.
Відповідно до рекомендацій пацієнт повинен був отримати маннітол в/в крапельно 1 раз на 2 тижні. Однак польські лікарі відмовилися виконувати ці рекомендації й пояснили це так. У Польщі є клінічні рекомендації, яких дотримуються польські лікарі. У цьому випадку без попереднього обстеження польським нейрохірургом і його рекомендацій польські лікарі не будуть виконувати рекомендації українських лікарів. Нам нічого не залишалося, як видати цьому пацієнтові направлення до нейрохірурга для консультації.
Хоча при інших захворюваннях, наприклад, виявленому цукровому діабеті або порушенні функції щитоподібної залози, український пацієнт може одержати рецепт на препарат, який він отримує на постійній основі, від сімейного лікаря, не чекаючи на консультації в ендокринолога. Тобто в кожному конкретному випадку може бути своє рішення.
– Як українські біженці оцінюють медичну допомогу в Польщі?
– Наші пацієнти дуже задоволені. Наприклад, говорять, що в Україні сильно поширені антивакцинальні настрої. Однак, за моїми спостереженнями, це не так. Коли мами маленьких дітей з України дізнаються, що в Польщі застосовуються тільки європейські вакцини, усі питання знімаються, вони згодні прищеплювати дітей відповідно до календаря, тим більше вакцини надаються безкоштовно. У всякому разі в нас не було жодної відмови.
Що стосується дорослих пацієнтів, то вони приємно здивовані широкими можливостями та оперативністю діагностики й лікування. Адже базові лабораторні та інструментальні обстеження надаються на місці, відразу після одержання направлення. Результати готові протягом 2 годин, і все це зовсім безкоштовно.
– Як вам оплачують роботу?
– Мені платять відповідно до контракту. Як лікар-стажист я отримую 4 200 зл. (приблизно 900 євро). Згідно із законом мій робочий день триває 7 год. 35 хв. Плюс я беру 2 чергування на тиждень по 5 годин. Але якщо говорити відверто, поки я на стажуванні, роботою мене не завантажують, дають можливість вчитися, адже ще треба складати LEK.
Одним словом, мені комфортно. До того ж улітку очікується підвищення зарплат, і я як стажист отримуватиму більше 5 тис. зл. Сподіваюся, що з осені я вже буду резидентом. До речі, я одержую багато пропозицій для підробітку, але відмовляюся. Мені треба час для навчання, до того ж мені цілком вистачає того, що я одержую у своїй клініці.