Зміни законодавства про оплату післядипломного стажування в Польщі для іноземних лікарів у дії
У процесі динамічного розвитку і загального економічного піднесення Польща набуває специфічних особливостей, однією з яких є часта зміна законодавства. Суттєві переміни в цьому році торкнулися, зокрема, медичної освіти і охорони здоров’я.
Наприклад, з наступного року Польща перейде від страхової до бюджетної форми фінансування медицини. Змінилася система вузівської підготовки медиків – на шостому курсі студентів тепер чекає “практичне навчання”. Але про це – у наших наступних статтях. Сьогодні розглянемо питання, яке так цікавить лікарів з України та Білорусі, що бажають працювати за своєю спеціальністю в Польщі.
Все-таки, оплачується чи не оплачується післядипломне стажування, необхідне для отримання ліцензії на лікарську практику?
Сказати просто “так” або “ні” – було би некоректним. Давайте візьмемо інформацію з першоджерела, проаналізуємо і кожен зможе зробити самостійно усвідомлений висновок.
З поточного року вступили в дію зміни в основному документі, що регулює лікарську практику в Польщі – Законі про професію лікаря і лікаря-стоматолога (Ustawą o zawodach lekarza i lekarza dentysty (Dz. U. z 2017 r. Poz. 125).
Відмітимо, що для власників Карти поляка, Карти постійного перебування (Karty stałego pobytu) і громадян Євросоюзу вся процедура оформлення післядипломного стажування виглядає точно так само, як і для громадян Польської республіки. Шанси потрапити на бажане місце стажування залежать від середнього балу диплома. Цим категоріям молодих лікарів держава забезпечує зарплату в розмірі близько 2000 злотих (€ 500).
Що стосується медиків з третіх країн – був змінений важливий пункт в основному законі польських лікарів, що регулює цей етап. Раніше рішення про направлення на післядипломне стажування приймалося міністерством охорони здоров’я Польщі. Для цього лікар подавав заяву разом з пакетом документів. Відповідно і вибір місця стажування був у компетенції відомства. На оплату праці мали право лише польські громадяни та прирівняні до них категорії, як зазначено вище.
Зараз очевидна принципова різниця. Нові поправки були покликані дерегулювати процедуру, перенести відповідальність з міністерства на регіональний рівень, і створити більш сприятливі умови для припливу іноземних медичних фахівців у регіони. Лікар отримав право самостійно обирати базу стажування і домовлятися про умови договору безпосередньо з лікарнею (дивіться таблицю в кінці статті). У ситуації, коли актуальним залишається кадрове питання в польській медицині, такі зміни мають створювати фінансові умови для залучення іноземних медичних фахівців безпосередньо самими лікарнями (адже, не секрет, що часто стажування проходять там, де потім залишаються працювати).
Та на даний момент складність полягає в тому, що станом на осінь 2017 року – коло медичних установ для проходження стажування в межах воєводства звужене до декількох університетських клінік.
Керує іноземного лікаря на стажування до відповідної установи окружна лікарська палата, котра, взагалі, і займається розподілом місць стажування для випускників у межах воєводства. Саме вона регулює ліміти прийому і видає лікарям ліцензії. Таким чином, список доступних баз стажування і кількість місць затверджуються два рази на рік, на весняний та осінній набір.
При чому, умови договору між лікарнею та лікарем окружної лікарської палати ніяк не стосуються. Головне, щоб виконувався навчальний план. Інша справа, що в нинішніх умовах, такі крупні медичні заклади, як клінічні госпіталі, не надто зацікавлені самі оплачувати післядипломне стажування, оскільки у них і так постійно перебуває велика кількість студентів, стажерів, лікарів на спеціалізації, за яких платить держава.
З року в рік законодавство може змінюватися, а кожна з шістнадцяти окружних лікарських палат трохи по-своєму трактує норми права (на те воно і самоврядування). По суті, останні три набори іноземців на стажування – це були три різні ситуації з регіональним особливостями. Навіть саме післядипломне стажування повернули в останній момент. Адже воно вже практично було скасоване з 2018 року!
Таким чином, є передумови до того, що ситуація буде змінюватися ще не раз. Але загальний напрямок вже задано: дерегуляція і ринкові відносини. У законодавстві можуть виникати суперечності і невідповідності об’єктивним запитам суспільства. Це нормальний процес і відбувається він не тільки в Польщі. Адже фактично, невелика кількість клінічних лікарень не в змозі прийняти зростаючий потік іноземних фахівців, на яких є об’єктивний запит. Варто зняти обмеження у виборі бази стажування – і запрацює повноцінний ринок.
У свою чергу, в теперішніх умовах, Європейський Фонд Розвитку Медицини і Освіти ЄВРОМЕД постійно працює над пошуком і впровадженням комплексного і найоптимальнішого рішення, в рамках якого перехід до європейської медицини для вітчизняних медичних фахівців був би якомога комфортнішим.
Таблиця.
Порівняйте старий і новий варіанти Закону про професію лікаря і лікаря-стоматолога, щодо післядипломного стажування. Пояснення – в статті.
| Варіант 2016 року | Стан на осінь 2017 року |
| 3f. Cudzoziemiec, niebędący obywatelem państwa członkowskiego Unii Europejskiej, który nie spełnia warunków, o których mowa w ust. 3e, może odbyć staż podyplomowy za zgodą ministra właściwego do spraw zdrowia na zasadach określonych w przepisach o odbywaniu studiów i uczestniczeniu w badaniach naukowych i szkoleniach przez osoby niebędące obywatelami polskimi. | 3f. Cudzoziemiec niebędący obywatelem państwa członkowskiego Unii Europejskiej, który nie spełnia warunków, o których mowa w ust. 3e, odbywa staż podyplomowy na podstawie umowy cywilnoprawnej o staż podyplomowy, zawartej z jednostką, o której mowa w art. 5 ust. 9, w której to umowie określa się zakres wzajemnych zobowiązań na czas jego odbywania. |
| Ст.5. п. 3f. Іноземець, який не є громадянином держави-члена Європейського Союзу, який не виконує умов, згаданих в п. 3е*, може пройти післядипломне стажування за згодою міністра, компетентного в питаннях охорони здоров’я на умовах, зазначених в нормативно-правових актах про вищу освіту та участь в наукових дослідженнях для осіб, які не є польськими громадянами. | Ст.5. п. 3f. Іноземець, який не є громадянином держави-члена Європейського Союзу, який не виконує умов, згаданих в п. 3е*, проходить післядипломне стажування на підставі цивільно-правового договору про післядипломне стажування, укладеного з установою, про яку йде мова в ст. 5 п. 9**, в якому [договорі] і визначається сфера взаємних зобов’язань на час його проходження. |
*п. 3e. Іноземець, який не є громадянином членської держави Європейського Союзу, якому було надано дозвіл на проживання або дозвіл на проживання довгострокового резидента Європейського Союзу або якому було надано статус біженця в Республіці Польща, проходить післядипломне стажування відповідно до правил, що застосовуються до польських громадян.
**ст. 5. п. 9. Практичне навчання, згадане в п. 1a, проводиться в:
- вузах з медичним і стоматологічним факультетами, в імітованих клінічних умовах;
- лікувальних установах, які уклали з цією метою договори з вузами, зазначеними в пункті 1.
Loading...
