
Лікарська рада Варшави прийняла рішення щодо лікарів з України
Недавно в Польщі був прийнятий спеціальний закон, який серед іншого полегшує працевлаштування медиків з України. Згідно з новими умовами для працевлаштування в Польщі лікар повинен мати диплом про здобуття вищої медичної освіти (мінімум 5 років навчання) і звання спеціаліста (сертифікат про закінчення інтернатури). Декларувати знання польської мови не треба. Крім того, на українських лікарів не поширюється вимога про наявність 3 років практики за фахом, здобутих протягом останніх 5 років.
При цьому для лікарів, які перетнули українсько-польський кордон після 24 лютого, не обов’язково надавати до МОЗ Польщі оригінали документів – досить подати розбірливу копію. Оригінали треба буде надати протягом 6 місяців після закінчення війни на території України.
Дозвіл міністра охорони здоров’я на зайняття лікарською діяльністю в Польщі видається на строк до 5 років. Українські лікарі, медсестри та стоматологи можуть працювати в будь-якій установі, яка надає медичне обслуговування громадянам України.
У зв’язку із цим політичним рішенням президія лікарської ради Варшави опублікувала свою позицію з даного питання.
«Через значне збільшення навантаження на медичні установи в Польщі необхідні рішучі та адекватні заходи, щоб дозволити приїжджим лікарям з-за кордонів ЄС займатися професійною діяльністю в Польщі. Ключові елементи: адаптаційне стажування, вивчення польської мови та навчання адміністративним умовам нашої системи охорони здоров’я. Медичне самоврядування заявляє про свою готовність до співпраці після впровадження вищезгаданих елементів», — говориться в документі.
«Одним із ключових аспектів професійної діяльності лікаря є вміння встановити контакт із пацієнтом на рівні, що забезпечує довіру та комфорт для обох сторін. Установити такий зв’язок повноцінно, без вербального контакту, який прямо пов’язаний зі знанням польської мови, неможливо», — зазначає лікарська рада.
Також у документі повідомляється про те, що найчастіше іноземні лікарі декларують знання польської мови, але спілкуються із працівниками лікарських палат через перекладача.
Крім проблеми незнання польської мови, варшавська лікарська палата звертає увагу на величезну різницю в організації та управлінні системою охорони здоров’я України та Польщі, а також істотні відмінності у вищій медичній освіті. «Говорячи про освіту в Україні, найбільш примітними особливостями є відсутність післядипломного стажування та коротке навчання за спеціалізацією».
В Україні немає лікарського самоврядування. Тому українські лікарі гадки не мають про те, як працює ця інституція в країнах ЄС. Вони звикли до адміністративно-командної системи, протоколів лікування, які затверджує міністерство і т. д. З погляду варшавської лікарської палати, це теж має значення для роботи лікаря з України в Польщі.
«Медичне самоврядування не приймає можливості допуску українських лікарів до практики в Польщі на інших умовах, ніж ті, які були розроблені дотепер. Ми заявляємо про відкритість стосовно приїжджих лікарів, які бажають влитися в польське медичне співтовариство, але робити це потрібно відповідно до загальноприйнятих правил», — заявляє варшавська медична рада.
Що стосується ідеї надання лікарям з України інфраструктури (кабінетів та обладнання) для лікування тільки біженців (пацієнтів) з України, лікарська рада зазначає, що дана концепція видасться частково виправданою, але недалекоглядною. «Українські пацієнти повинні одержувати медичне обслуговування так само ефективно, як і польські пацієнти, а лікар-біженець без знання системи охорони здоров’я та вміння працювати в електронних системах не може належним чином виписувати рецепти та направлення», — підкреслює варшавська лікарська рада.
Що випливає з даної позиції варшавської лікарської ради? По-перше, якщо лікар з України не володіє польською мовою, то права на роботу в Польщі він не отримає, незважаючи на дозвіл міністра. По-друге, лікарі з України повинні мати уявлення про те, як працює система охорони здоров’я Польщі, оскільки вона має ряд істотних відмінностей від адміністративно-командної системи охорони здоров’я України, яка по суті так і залишилася радянською. Таке розуміння полегшить лікареві процес адаптації в європейській медицині.