
Лікарське самоврядування Польщі внесе поправки до етичного кодексу, передбачивши в ньому телемедицину
Ярослав Марковський, голова Комітету з медичної етики Сілезької палати лікарів і віцепрезидент Палати, в інтерв’ю одному з інтернет-видань для польських лікарів повідомив, що Комітет з медичної етики при Вищій лікарській палаті готує поправки до Етичного кодексу лікаря. Готовий документ обіцяють представити громадськості в 2024 р. Що застаріло в Кодексі й уже не відповідає нинішнім реаліям?
Варто зазначити, що йдеться про документ, прийнятий 32 роки тому, у грудні 1991 р. Відтоді до Кодексу вносили поправки лише двічі – у 1993 і 2003 роках. За цей час багато чого змінилося: з’явилися нові медичні технології, інформаційні системи, системи передання зображень, динамічно розвиваються соціальні мережі. До того ж, період пандемії COVID-19 створив сприятливе середовище для розвитку дистанційних форм комунікацій, що стали рутинним методом медичних консультацій, наукових та освітніх заходів.
Багато медичних послуг надаються за допомогою електронних мереж, що створює сумнівні ситуації з етичної точки зору. «Нам довелося адаптувати цей найважливіший документ до сучасних реалій. Безумовно, невідкладними будуть питання участі лікарів у соціальних мережах, реклами в медичній практиці, лікарської таємниці, права на публічну критику іншого лікаря, відносини з фармацевтичними компаніями та телемедицини», – підкреслив Ярослав Марковський.
Артур де Розьє, голова комітету з медичної етики Головної лікарської ради, зазначив, що новий документ навряд чи буде революційним. Хоча, можливо, у ньому з’являться нові статті.
Стаття Кодексу, у якій говориться, що лікар може розпочати лікування тільки після огляду хворого, безумовно, не витримала випробування часом. Сьогодні телеконсультації стали звичайним явищем, і їх вигоду оцінили як пацієнти, так і лікарі. Але, з іншого боку, Кодекс медичної етики повинен чітко визначати принципи проведення першого огляду в стаціонарному режимі, видачі листків непрацездатності й рецептів без огляду пацієнта (йдеться про так звані рецептомати).
Сьогодні дуже складно інтерпретувати статтю про те, що лікарям заборонено рекламувати. Основна проблема в тому, що ми не знаємо, чим відрізняється інформація про діяльність лікаря від реклами. Проблемною є не сама заборона на рекламу, а визначення реклами. Відмінність тим часом, що є рекламою, і тим, що не є рекламою в медичній практиці, має бути докладно визначена в Кодексі.
Також мають бути чітко визначені критерії відмінності журналістської діяльності лікаря, на яку поширюється конституційна свобода слова, від рекламної діяльності. Лікар не може пропагувати ефективність ліків привселюдно, що випливає з положень фармацевтичного законодавства.
Ще одна стаття, яка потребує оновлення, це стаття, у якій говориться, що: «Лікар має бути обережним, формулюючи думку про професійну діяльність іншого лікаря, зокрема, він не повинен жодним чином привселюдно дискредитувати його». У 2008 р. Конституційний трибунал визнав її неконституційною, оскільки закон гарантує висловлення своєї думки, але стаття не змінилася й донині.
Таким чином, є низка питань, які будуть обговорюватися на засіданні членів Комітету з медичної етики регіональних палат лікарів 6-8 жовтня в Гданську.