Трансплантація в Польщі: щорічно близько 500 операцій із пересадки органів

Трансплантація в Польщі: щорічно близько 500 операцій із пересадки органів

У країнах пострадянського простору не вщухають спори про базові принципи трансплантації: що правильніше – мовчазна згода чи мовчазне заперечення? А поки державні мужі дискутують на цю тему, пацієнти помирають, так і не дочекавшись життєво необхідної операції з пересадки органа. Особливо ця проблема актуальна в Україні, де посмертна трансплантація донедавна була поза законом.

У Польщі трансплантація розвивається давно й успішно. Навіть католицька церква підтримує розвиток цього сегмента медицини, усвідомлюючи переваги та можливості трансплантації. Ще наприкінці 90-х років минулого століття в Польщі з’явилася відповідна база даних. Законодавство в цій сфері постійно розвивається, відповідаючи потребам часу.

Історія

Початок клінічної трансплантації в Польщі припадає на 60-ті роки. У січні 1966 р. у Варшаві відбулася перша пересадка нирки від померлого донора, а менш ніж через 2 міс. у Вроцлаві була проведена перша пересадка нирки від живого донора. Однак проривом у польській трансплантології став 1983 р., коли вперше був використаний імуносупресивний препарат для запобігання відторгненню трансплантата.

В 1985 р. у Забжі команда професора Збіґнєва Реліґи виконала першу успішну пересадку серця, у 2006 р. була проведена перша пересадка верхньої кінцівки в Тшебниці, у 2013 р. у Ґлівіці – пересадка обличчя, а в 2015 р. також у Ґлівіці – перша комплексна пересадка органів шиї (гортань, трахея, глотка, стравохід, щитоподібна залоза). У 2019 р. у Забжі відбулася перша пересадка легенів і печінки.

Правові аспекти

У Польщі діє Закон про трансплантацію (зі змінами, унесеними в 2009 і 2017 рр.), який визначає, хто та за яких обставинах може стати донором, хто має право збирати та імплантувати органи. З 1996 р. польська трансплантологія контролюється Організаційно-координаційним центром трансплантації Poltransplant. Цей центр веде Реєстр донорів кісткового мозку, Центральний реєстр заперечень і Національний реєстр пацієнтів, які очікують трансплантації.

У польському Законі, що регулює трансплантацію, передбачено принцип мовчазної згоди. Іншими словами, отримання клітин, тканин та органів у померлої людини можливе, якщо померлий не заперечував, тобто його ім’я не занесене до Центрального реєстру заперечень, або якщо він не висловив заперечення усно принаймні двом особам, які можуть підтвердити це в письмовій формі.

Якщо прийнято рішення взяти органи в померлого, то його родину повідомляють про це, але не з метою отримати дозвіл, а лише для того, щоб уточнити, чи не внесений померлий до Центрального реєстру заперечень. Якщо ні, то родина в цьому випадку не має права вирішувати за людину після її смерті.

Хто такий донор органів?

Донор органів – це померла людина, у якої принаймні один орган був узятий для трансплантації. У більш ніж половини фактичних донорів береться щонайменше два різних органи. Згідно з інформацією з бази даних Poltransplant, у вересні 2019 р. у Національному реєстрі людей, які очікують трансплантації органів, налічувалося 1 962 пацієнти.

Фактичних донорів у 2019 р. було 639, а реальних, тобто тих, чиї органи були пересаджені, – 502. Розвиток трансплантології зробило поняття смерті більш точним. На сьогодні з метою трансплантації використовується термін «смерть мозку». Діагноз смерті мозку заснований на виявленні необоротної втрати функції мозку. Критерії та метод визначення постійного необоротного припинення мозкової діяльності визначені в спеціальному розпорядженні міністра охорони здоров’я.

Виправлення до Закону про трансплантацію ввела можливість збирання клітин, тканин та органів після діагностики необоротного зупинення серця. Критерії визначення необоротного зупинення серця до збирання клітин, тканин або органів для трансплантації також визначені в спеціальному розпорядженні міністра охорони здоров’я.

Трансплантація та католицька церква

Католицька церква з розумінням ставиться до проблеми трансплантології. Папа Іоанн Павло II неодноразово виступав на підтримку розвитку трансплантології: «Трансплантація – великий крок уперед у служінні людській науці, і багато людей сьогодні зобов’язані своїм життям пересадці органа. Одним зі способів виховання істинної культури є донорство органів, для забезпечення здоров’я й навіть життя хворим, які іноді не мають іншої надії».

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Подпишись на новости медицины Польши