
У польських лікарнях зачиняються відділення через нестачу лікарів
У Польщі все більше лікарень призупиняють діяльність своїх відділень – в основному педіатричних, терапевтичних і неврологічних. Причина – у відсутності лікарів цих спеціальностей.
Так, клініка в Мєндзижеці-Підляському повідомляє, що з 10 червня по 31 серпня 2021 р. педіатрична філія буде зачинена. Медичні послуги в галузі педіатрії в цей період буде забезпечувати спеціалізована лікарня в іншому місті. Відомо, що роботу педіатричних відділень призупинили також лікарні в Пуцьку та Замосці.
Водночас у воєводській лікарні в Ельблонзі призупинене неврологічне відділення через неможливість забезпечити безперервність надання послуг у достатньому обсязі. У Рибнику з 1 липня зачиняються чотири відділення: педіатрія, внутрішні хвороби та два відділення отоларингології – для дітей і дорослих. Це лише окремі приклади. Відділення почали зачинятися на початку липня 2021 р., і їхня кількість постійно зростає.
Нинішню нестачу лікарів у Польщі можна було передбачити ще наприкінці 1980-х років, уважає доктор медичних наук, директор однієї з польських клінік Єжи Фридігер. Річ у тім, що наприкінці 80-х у Польщі був значно обмежений державний набір до медичних університетів. Крім того, відбулися зміни в системі спеціалізації лікарів.
«У нас 77 спеціалізацій, і всі вони однаково важливі. Тому лікарі з більшою ймовірністю оберуть більш легку та вузьку спеціалізацію, ніж більш широку, таку, як терапія або загальна хірургія», – пояснює Єжи Фридігер.
Ще однієї помилкою минулого стало закриття поліклінік. Сімейні лікарі взяли на себе обслуговування дорослих і дітей, а педіатри та терапевти, які раніше працювали в поліклініках, залишилися без роботи. Тому випускники вишів перестали цікавитися цими спеціальностями. І кількість педіатрів і терапевтів поступово зменшилася до критично низьких показників.
Дефіцит персоналу в лікарнях також пов’язаний із тим, що приватною практикою лікар може заробити набагато більше, ніж працюючи у відділенні лікарні. «Сімейний лікар може одержувати в рази більше, ніж його колега, який працює в лікарні», – зазначає Єжи Фридігер.
Наприкінці листопада 2020 р. набули чинності правила, що полегшують приймання на роботу лікарів із країн, які знаходяться за межами ЄС. До МОЗу в основному надходять заявки на роботу від лікарів із білоруським та українським громадянством. Однак, за словами доктора Єжи Фридігера, лікарі з-за східного кордону не поліпшать кадрову ситуацію в Польщі.
«Припущення, що лікарів з-за східного кордону буде досить, щоб заповнити нестачу персоналу, – неправильне. Їх не вистачить, щоб заповнити такі істотні пробіли», – зазначає експерт. На його думку, медики з Білорусі та України не настільки сильно прагнуть працювати в Польщі, як припускав уряд.
Із цим важко не погодитися. Ми уважно стежимо за статистикою подання заяв від лікарів з-за східного кордону Польщі та видання обмеженого права на медичну практику. Станом на 01.06.2021 р., згідно з відкритими даними, опублікованими на сайті Головної лікарської палати Польщі, обмежене право на медичну діяльність отримали лише 43 лікаря. У Міністерстві на розгляді знаходиться близько 500 заяв. Це крапля в морі, ураховуючи драматичну ситуацію в польській охороні здоров’я.
На сьогоднішній день загальна кількість лікарів-іноземців у Польщі становить приблизно 1 700, з них українців – більше 600, білорусів – близько 350, а росіян – трохи більше 60. Хоча щорічно лікарі з-за східного кордону Польщі підтверджують у цій країні дипломи, їх кількість істотно не збільшується. Чому?
Владислав Перчалук, президент Сілезької асоціації повітових лікарень, із цього приводу висловив таку думку: «Вони ставляться до Польщі як до транзитної країни. Вони хочуть тут трохи попрацювати, а потім поїхати до Західної Європи».