Польське лікарське самоврядування та іноземні лікарі – між молотом та ковадлом

Польське лікарське самоврядування та іноземні лікарі – між молотом та ковадлом

Польський щотижневик «Газета виборча» (Gazeta Wyborcza) опублікував інтерв’ю із представниками лікарського самоврядування Польщі про проблеми працевлаштування лікарів з України за спрощеною процедурою. Його головні тези опубліковано на сайті Головної лікарської палати під назвою: «Українські лікарі: ми хочемо лікувати. Міністерство: ми дозволяємо. Медичне самоврядування: але необхідно знати мову та підтвердити диплом!». Пропонуємо до уваги читачів його головні тези.

Про кадровий дефіцит

Лукаш Янковський, голова Вищої медичної ради Польщі.

«За даними Головної лікарської палати Польщі в 2022 р. у країні налічується 160 тис. лікарів-практиків. Системі не вистачає більше 68 тис. лікарів. При цьому все більше молодих лікарів приймають рішення про еміграцію. У першому півріччі 2022 р. 445 лікарів запросили у Вищої медичної палати сертифікати, що підтверджують їхню кваліфікацію, для заняття медичною практикою в ЄС. Це більше, ніж за весь минулий рік».

Петро Винчунас, представник Головної лікарської ради.

«З 2019 р. до Польщі приїхало близько 2 тис. лікарів з-за кордонів ЄС, в основному з України та Білорусі. Вони хочуть працювати, подали документи до МОЗу й одержали умовний дозвіл на лікарську практику. Але міністерство не передбачило, що навички лікарів з-за кордонів ЄС відрізняються від навичок польських лікарів. Це результат відмінностей в освіті».

Про українських лікарів

Лукаш Янковський, голова Вищої медичної ради Польщі.

«На сьогоднішній день спрощена процедура працевлаштування лікаря з України в Польщі така. Лікар або стоматолог надсилає до міністерства диплом, часто ксерокопію диплома, тому що оригінал був загублений, наприклад, згорів під час бомбування, і просить міністра охорони здоров’я видати йому дозвіл на лікарську практику. Одержавши його, лікар звертається до окружної лікарської палати із заявою про надання умовного права на лікарську практику (прим. ред. – міністр видає дозвіл на роботу, а лікарська палата – право на лікарську практику (Prawo wykonywania zawodu – PWZ)).Водночас головною умовою для видачі лікареві окружною лікарською палатою PWZ є знання польської мови (принаймні, на рівні B2) і правил функціонування системи охорони здоров’я. Але більшість із тих лікарів, що приїжджають з України, не говорять польською мовою. Виникає проблема: якщо лікар одержав дозвіл від міністра, то він може працювати й без ліцензії від окружної лікарської палати. Але адміністрація лікарень не хоче наймати таких лікарів».

Міхал Булса, голова Окружної медичної ради в Щецині пояснив причину даної проблеми.

«Це питання відповідальності. Якщо лікарська палата надала лікареві право на лікарську практику, це значить, що його знання мови й навички пройшли перевірку. Тоді такий лікар несе професійну відповідальність перед медичним самоврядуванням.У разі виникнення спірної ситуації фахівець із професійної відповідальності лікарської палати аналізує, чи не допустив лікар помилку. Якщо лікар не є членом медичного самоврядування, він не підпадає під цю юрисдикцію. Відповідальність за його помилки, фінансову, моральну та юридичну, буде нести роботодавець, тобто директор лікарні».

Між молотом та ковадлом

Міхал Булса, голова Окружної медичної ради в Щецині.

«Я відчуваю, що перебуваю між молотом і ковадлом. З одного боку, є адміністрація лікарень, яка в розпачі сигналізує про нестачу лікарів. З іншого боку – лікарі, які готові до роботи, але не відповідають мінімальним вимогам.

Мені боляче, що лікарі з-за східного кордону та лікарське самоврядування опинилися по різні боки барикад.

Ми неодноразово просили міністерство розробити процедуру інтеграції лікарів з-за кордонів ЄС у польську систему охорони здоров’я. Наприклад, ми запропонували для початку всім лікарям з України, які хотіли б працевлаштуватися за спрощеною процедурою, присвоювати кваліфікацію опікуна. Це дало б їм можливість заробляти, учити мову та знайомитися з нашою системою охорони здоров’я. Але міністерство на нашу пропозицію не відповіло.

Лікарські палати вважають, що міністерство кинуло українських лікарів напризволяще. Крім того, у зв’язку з уведенням спрощеної процедури працевлаштування лікарів Міністерство охорони здоров’я одержало повноваження професійного самоврядування, а це є порушенням принципів лікарського самоврядування та дерегулювання в цій професії. Право на медичну практику надається медичним самоврядуванням, як і у випадку з адвокатурами та іншими регламентованими професіями».

Якою має бути процедура спрощеного працевлаштування?

Лукаш Янковський, голова Вищої лікарської ради Польщі.

«Лікар з-за меж ЄС спочатку складає іспит з польської мови у Вищій лікарській палаті (вартість – 400 злотих). У разі невдачі він може пробувати ще раз. Кількість підходів не обмежена.

Далі лікар складає іспит на підтвердження диплома в обраному медичному виші. З довідками про складання обох іспитів лікар звертається до окружної лікарської палати, де пред’являє додаткові документи, наприклад, свідоцтво про здобуття спеціальності, відомості про досвід роботи та ін. Окружна лікарська рада вирішує питання про надання права на лікарську практику негайно або після адаптаційного стажування.

Зміна професійних навичок – це теж проблема. На сьогодні в лікарів в Україні найчастіше немає доступу до лабораторної та візуальної діагностики, особливо в провінціях. Лікарі покладаються на фізикальне обстеження. Ще вони не знають, у яких випадках направляти пацієнтів до вузького спеціаліста? Можливо, їм би вистачило 3 місяців адаптаційного стажування для того, щоб орієнтуватися в системі.

Для наведення порядку в цій ситуації, що породжує хаос, у міністерстві має бути створена спеціальна робоча група».

Міхал Булса, голова Окружної медичної ради в Щецині.

«Польському лікареві доводиться спостерігати за лікарем з України, а це сприяє створенню атмосфери невпевненості та взаємної ворожості. Тому потрібні чіткі правила.

Міністерство дозволяє лікарям працювати, але не бере на себе відповідальність за наслідки. Якщо станеться трагедія, мені доведеться брати на себе відповідальність за це. Я також боюся, що будь-яка помилка українського лікаря спричинить величезну хвилю ненависті. Мені не подобається видавати негативні рішення, але я повинен обрати менше із зол. Я хотів би, щоб українські колеги зрозуміли нашу ситуацію».

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...


    Подпишись на новости медицины Польши