Правові перспективи працевлаштування українських медиків у Польщі
Протягом останнього десятиліття в Польщі відчутно постраждав штат так званого «білого персоналу». Не секрет, що для власника європейського диплому медичної сестри чи лікаря можливість заробітку залежить тільки від місця розташування. Чого не скажеш про медичний персонал, що пройшов навчання в країнах пострадянського простору.
Українські медики готові переїхати і вже переїжджають до Польщі для заповнення вакантних місць і звільнення пацієнтів від нескінченних черг на прийом до фахівця. Але перешкодою є невідповідність програм підготовки та протоколів лікування у вузах Польщі та України.
Про можливість легальної роботи медичних сестер на території Польщі йшла розмова у лютому цього року на конференції в Варшаві. Заплановані деякі зміни щодо вже працюючих курсів стажування медичних сестер. Наразі така програма складається з 1-2 днів, протягом яких український медпрацівник є стороннім спостерігачем. Нова ж пропозиція передбачає 1-2 тижні перебування. Такий період забезпечить коротке навчання та активну участь спільно з польським лікарем або медичною сестрою у лабораторній та клінічній роботі безпосередньо при контакті з пацієнтами.
Українські медсестри приїдуть в Познань для роботи в Медичному центрі. Їм безкоштовно нададуть можливість закінчити ліцей-студію та організують курси польської мови. Така пропозиція – унікальна: це локальна домовленість між медичною адміністрацією Познані та Чернігівським міським відділом охорони здоров’я. Всі заплановані заходи будуть фінансуватися менеджерами Служби здоров’я. Інші подробиці поки що невідомі.
У Польщі відзначається серйозна нестача середнього медичного персоналу
В зв’язку з постійним відтоком польських медсестер на роботу в Великобританію, Швецію та Німеччину. Проблема в реалізації взаємокорисної для Польщі і України ідеї – різниця програм навчання. Договір про співпрацю двох адміністративних одиниць, що курують медицину в Познані та Чернігові, повинен вирішити цю проблему. Вже існують письмові домовленості з Медичним університетом Познані та двома вищими школами в Гнєзно та Каліші.
Але організатори з польської сторони висловлюють сумніви в перспективності цієї ідеї для Польщі. Вони побоюються, що українські медсестри, отримавши диплом європейського зразка, не залишаться працювати в Польщі. Найімовірніше, будуть сформовані три потоки: частина медсестер повернеться назад до України, частина залишиться в Польщі, а частина поїде на Захід.
З лютого медичних сестер і акушерів, які приїжджають на роботу до Польщі, законодавчо зобов’язали знати польську мову. Це необхідно для спілкування з пацієнтами, розуміння директив і рекомендацій адміністративного та старшого медичного персоналу, а також для грамотного заповнення документації.
За минулий рік близько 800 медичних працівників з України приїжджали на 1-2-денне стажування та ознайомлення зі структурою медицини Польщі. При цьому польська сторона визнала досить високий рівень освіти українських лікарів. Українці зацікавлені в підвищенні своєї кваліфікації як на рівні клінічного досвіду, так щодо організаційних і адміністративних нововведень для поліпшення якості роботи. Подальша співпраця Міністерства охорони здоров’я, Головної лікарської палати, Палати медсестер та Федерації госпіталів залежить від узгодження на державному рівні вимог до роботи «персоналу в білих халатах».
Медична профспілка Польщі відкрита для співпраці, але її пріоритетом є інтереси польського персоналу. Незважаючи на очевидну нестачу медсестер, польська сторона сподівається на притік власних молодих кадрів. Згідно з прогнозом, допустиме відсоткове співвідношення працевлаштованого в Польщі українського та польського середнього медичного персоналу має відповідати 20/80. Через відсутність медичної профспілки в Україні складно порівняти ступень та рівень освіти медсестер і акушерів, їхніх професійних обов’язків. У Польщі діє триступенева система підготовки медсестер із градацією та сертифікацією рівнів: ліцей, професійне, а потім обов’язкове післядипломне навчання. Існує помітна невідповідність із рівнем і термінами підготовки в українських медучилищах – і це турбує польських колег. Розглядається можливість донавчання українських медсестер починаючи одразу з другого ступеню для отримання диплома єврозразка. Все залежить від правових аспектів на державному рівні – допуску до ринку праці з цим дипломом. Польська сторона поки не бачить такої можливості.
Не легше виглядає ситуація з українським дипломом лікаря: цей документ не визнається на території Польщі, а його нострифікація займає багато часу. Усний іспит перед комісією з першого разу складають лише 20-25% претендентів, а деякі «рекордсмени» доходили до 7 спроб! При цьому кожна спроба оплачується окремо. Впродовж всього періоду легалізації диплома лікар повинен сам себе забезпечувати. Тому розглядається можливість створення курсів при університетах, що готували б лікарів теоретично та організаційно. Такий варіант полегшення та прискорення нострифікації українських дипломів доброзичливо сприйняв директор Лікарської палати у Варшаві.
Loading...
