Що таке резидентура: кому й навіщо варто цим займатися?

Що таке резидентура: кому й навіщо варто цим займатися?

В одній із наших попередніх публікацій ми розповідали про те, як лікар може підтвердити свою спеціальність у Польщі. Зараз ітиметься про резидентуру – здобуття спеціалізації заново.

Резидентура в Польщі виглядає так само, як і в усіх інших європейських країнах. По суті, це здобуття вузької лікарської спеціалізації. Якщо, наприклад, в Україні спеціалізацію лікарі здобувають в інтернатурі, тривалість якої в середньому 1,5 року, то в країнах ЄС і США резидентура триває 4–6 років. В Україні лікарі-інтерни отримують «мінімалку» або нічого, а в ЄС і США лікар-резидент отримує хорошу зарплату, і не тільки. Але про все за порядком.

Лікар-резидент у Польщі – це спеціаліст, який здобув 6-річну медичну освіту, отримав нострифікацію та склав мовний іспит (якщо йдеться про лікаря-іноземця не із країни ЄС), пройшов післядипломне стажування та склав заключний іспит LEK.

Резидент працює в певній сфері медицини, наприклад хірургії, гінекології, терапії і т. д., на підставі трудового договору, укладеного з лікарнею, яка вповноважена надавати резидентські місця. Фінансування здійснює МОЗ і Фонд праці. Крім того, лікарня може доплачувати резидентові, і часто саме так і відбувається, оскільки лікувальна установа зацікавлена, щоб резидент залишився на 5 років і довше.

Кількість резидентських місць, фінансованих Міністерством і Фондом праці, обмежена, і вирішальне значення для вступу до резидентури має результат LEK. Однак у зв’язку з тим, що в Польщі спостерігається істотний дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, є можливість вступити до резидентури, фінансованої воєводством, або домовитися про здобуття спеціалізації за рахунок лікарні. У цьому випадку достатньо набрати 56 % правильних відповідей на LEK.

Лікар-резидент виконує весь спектр обов’язків

Лікар-резидент виконує весь спектр обов’язків лікаря-спеціаліста в даній області за місцем резидентури, а також має право вільно практикувати поза місцем резидентури, але як лікар первинної ланки – на швидкій, лікарем загальної практики в амбулаторії або лікарем-асистентом. Лікаря-резидента контролює керівник спеціалізації – кваліфікований спеціаліст у даній сфері.

Тривалість навчання спеціальності становить 4–6 років. Після закінчення резидентури треба складати іспит, що включає тестову та усну частини, які проходять у різні дні. Тобто спочатку лікар складає тести, що містять 120 запитань. Для позитивного результату треба набрати 60 % правильних відповідей. І тільки потім іде усна частина, яка складається з 4–6 запитань.

Цікаво, що в Польщі спеціалізація лікарів дворівнева. Наприклад, спочатку лікар здобуває спеціалізацію із загальної хірургії, а потім, за бажанням, може здобути спеціалізацію другого рівня з онкологічної хірургії.

Що стосується віку лікарів, які вступають до резидентури, то це, як правило, спеціалісти старше 30 років. Чому? Тому що на сьогодні після закінчення університету або нострифікації диплома лікарі вважають за краще якийсь час практикувати в первинній ланці. Це дає можливість швидко заробити й набути цінного досвіду роботи з пацієнтом.

Однак згодом більшість лікарів обирають резидентуру, тому що після її закінчення доходи спеціаліста суттєво збільшуються, особливо якщо він зайнятий у сегменті приватної медицини.

P. S. Піти в резидентуру може як лікар після студентської лави, так і зрілий лікар, який довго мріяв здобути хорошу спеціальність, але не мав такої можливості на батьківщині. Головне, що в Польщі резидентура добре оплачується, а право на лікарську практику (PWZ), отримане після закінчення післядипломного стажування та складання LEK, дає лікареві-резидентові можливість отримання додаткового заробітку в первинній ланці.

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Подпишись на новости медицины Польши