
Вивчаємо польську: які запитання ставлять екзаменатори?
В одній із наших попередніх публікацій ми розповідали про структуру мовного іспиту в NIL і звертали увагу читачів, що його усна частина – найбільш непередбачена. Ясна річ, в усній частині велику роль відіграє людський фактор. Перед тим як ви почнете відповідати за темою білета, екзаменатор може поставити запитання особистого характеру – хто ви за фахом, чому вирішили переїхати до Польщі тощо. Тож будьте до цього готові.
Як правило, усну частину приймають 3 групи екзаменаторів по 2 чоловіки. Найважчий випадок – це коли голова NIL є у складі екзаменаційної комісії. Якщо його колеги в процесі іспиту найчастіше не виходять за межі теми білета й навіть допомагають навідними запитаннями, то він відразу ставить запитання не тільки за темою білета, але й з інших тем. Звичайно, важко передбачити, що саме запитають у вас, але в будь-якому разі запитання будуть про медицину.
Нагадаємо, що усна частина іспиту складається з 2 не пов’язаних між собою складових: читання тексту про клінічний випадок і відповіді на запитання, а також збір анамнезу в пацієнта з певними скаргами. Усі вступні зазначені в 2 білетах – один із текстом для читання та другий із даними щодо пацієнта, якого треба опитати. У ролі пацієнта виступає екзаменатор.
Які ж додаткові запитання можуть поставити екзаменатори, особливо якщо доведеться відповідати презесу? Часто просять розповісти про ті або інші діагностичні або лікувальні процедури, наприклад, як проводиться ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. Річ у тім, що в Польщі часто використовуються ендоскопічні методики, тому при вивченні мови зверніть на них увагу, це вам точно знадобиться потім, у практичній роботі.
Якщо попадеться тема, пов’язана з атеросклерозом нижніх кінцівок, то у вас можуть запитати, де вимірюється пульс. Важливо розуміти, що екзаменатора цікавлять не стільки ваші знання в галузі медицини, скільки знання польської медичної мови. Тому, відповідаючи на запитання, не треба лізти в нетрі. У даному випадку досить сказати, що пульс вимірюється в паху, під коліном, на задній поверхні стопи (w pachwinie, w dole podkolanowym, na grzbiecie stopy).
Відомий також випадок, коли екзаменатор запитав, що включає виписка з лікарні, тобто епікриз. Здавалося б, запитання нескладне, але раптовість його постановки загнала в глухий кут. Таких прикладів можна навести багато. Наприклад, можуть попросити назвати 5 ознак запалення, або які ви знаєте симптоми подразнення очеревини за авторами (Блюмберга, Ровзинга, Яворського і т. д.).
Головне правило іспиту:
Що б не трапилося – тримайте себе в руках. Насправді, на мовному іспиті немає важких запитань на медичні теми, просто не втрачайте самовладання, не поспішайте, подумайте та відповідайте. Усе, або майже все, що запитує екзаменатор, ви знаєте. Пам’ятайте: його завдання не завалити вас, а визначити, чи достатній ваш рівень знання мови для нормального спілкування з пацієнтом.
І остання порада – поставтеся до вивчення мови серйозно. У процесі практичної роботи доведеться спілкуватися з колегами – польськими лікарями. Чим краще ви будете знати польську, тим простіше та швидше зможете налагодити з ними гарну комунікацію. Якнайбільше слухайте й говоріть, бажано з носіями мови, щоб потім, коли будете проходити стажування, не було боляче від того, що ви не можете підібрати потрібне слово.