Законопроєкт про якість в охороні здоров’я та система «no-fault»
Останнім часом польська медична спільнота активно обговорює необхідність впровадження системи «no-fault» (англ. «без вини»). Якщо говорити загалом, то вона передбачає відсутність пошуку винних за ненавмисну шкоду, завдану здоров’ю пацієнта в процесі надання медичної допомоги.
Можна впевнено сказати про те, що польська медична спільнота підтримує швидке впровадження принципу відсутності вини медпрацівника в Польщі.
Однак проблема в тому, що значна частина суспільства не чула про безвинну систему, а під час обговорення цієї теми виникає плутанина, що виникає через нерозуміння суті системи «no-fault» і функціонування охорони здоров’я.
Його суть можна описати однією пропозицією – це просте рішення, що дозволяє постраждалій стороні одержати компенсацію або відшкодування шкоди без пошуку та покарання винних.
Фінансова компенсація виплачується пацієнтові або членам його родини без установлення причин несприятливої медичної події. Пацієнтові не доводиться звертатися по допомогу до адвоката або юрисконсульта, а рішення виноситься набагато швидше, ніж у судовому порядку.
Уведення системи «no-fault» має супроводжуватися укладанням суспільного договору. Саме завдяки йому створюється порядок, що забезпечує тривалість і розвиток системи.
Укладаючи з медиками договір про те, що ніхто не опиниться за ґратами після вчинення ненавмисної помилки, суспільство не знімає з медичного персоналу турботу про високу якість надання медичної допомоги, яка дозволить мінімізувати ризик виникнення ситуації, що загрожує життю та здоров’ю пацієнтів.
У рамках культури безпеки повинна змінитися модель функціонування медичних установ. Якщо в лікарні стається помилка або несприятлива подія, то це не повинне залишатися непоміченим – зусилля персоналу мають бути спрямовані на допомогу пацієнтові.
Наступний крок – проаналізувати причини виникнення ситуації, а потім знайти відповідь на запитання, що робити, аби уникнути її в майбутньому. Для того щоб проаналізувати та зробити висновки, необхідно створити реєстр небажаних явищ. Але створення реєстру не має сенсу, коли немає розуміння його роботи серед персоналу та керівництва.
На початку вересня виповнилося рівно два роки відтоді, як міністр охорони здоров’я Адам Недзельський незабаром після вступу на посаду заявив, що «зробить усе», щоб увести в Польщі безвинну систему. Однак сьогодні шанси на повне виконання його обіцянки здаються примарними.
«Система «no-fault», про яку ми всі мріяли, викликає спори, і про це потрібно сказати відкрито. Ми, як учасники системи охорони здоров’я, переконані в тому, що її необхідно впровадити на 100 %, але на політичному рівні це важко пояснити», — заявив кілька тижнів тому Адам Недзельський.
У законопроєкті про якість в охороні здоров’я та безпеку пацієнтів, спрямованому на суспільне обговорення в середині минулого року, деякою мірою змодельовано систему «no-fault», але ця модель не відповідає очікуванням медичної спільноти.
Так, наприклад, президія головної лікарської палати, коментуючи законопроєкт, зазначила, що небажане явище не має бути підставою для порушення дисциплінарного провадження, провадження у справі про дрібне правопорушення, кримінальної справи або притягнення до професійної відповідальності, якщо вона не була спричинена навмисною протиправною дією.
Також лікарське самоврядування вказує на необхідність правового захисту «інформаторів», щоб особі, яка повідомила про небажане явище, не загрожувала втрата роботи або розірвання договору, що пов’язує її з установою.
Серед аргументів на користь уведення безвинної системи лікарська спільнота згадує необхідність зниження психологічного тиску на медичний персонал.
Лікар, відчуваючи страх перед можливим покаранням, вживає заходів щодо зниження ризику судового позову. Наприклад, призначає більше обстежень, ніж потрібно, направляє на не завжди потрібні консультації. Це призводить до збільшення витрат і черг.
Тиск, якому піддаються лікарі, збільшує тривогу та розчарування. Це також може призвести до професійного вигоряння або прийняття рішення переїхати до країни, де робоче середовище більш приязне. Страх відлякує молодих лікарів від вибору таких спеціальностей, як хірургія. Деякі йдуть із лікарень і починають працювати в поліклініках, де ризики менші.
У дискусіях про систему «no-fault» занадто рідко говорять, що лікар – теж людина, а люди за своєю природою недосконалі. Чому ж деякі так наполегливо вимагають, щоб медики несли сувору відповідальність за ненавмисні помилки, забуваючи про свої власні?
Loading...
