evromed.org.ua » Чи чекає на польську охорону здоров’я іспанський сценарій?

Чи чекає на польську охорону здоров’я іспанський сценарій?

Збільшення ліміту приймання на медичні факультети, надання немедичним вишам права навчати майбутніх лікарів і, як наслідок, зниження якості освіти – такі реалії нинішньої підготовки лікарів у Польщі, у зв’язку із чим у лікарського самоврядування є побоювання, що якість медичних послуг може знизитися, при цьому еміграція медичного персоналу посилиться.

Подібне в 2008 р. відбулося в Іспанії – тоді уряд країни різко збільшив ліміти приймання на медичні факультети, і кількість лікарів значно збільшилася. Система не змогла впоратися з великим напливом випускників. Тому багато хто з них зараз їдуть із країни до Франції та Німеччини в пошуках роботи, а пацієнти скаржаться на зниження якості надаваних послуг.

Цього року в Польщі для студентів-медиків відкрито 9 406 місць. Це рекордна кількість, стільки студентів не було із часів Другої світової війни. І їх буде ще більше. Плани уряду свідчать про те, що до 2026 р. у Польщі буде підготовлено 14 тис. нових лікарів.

Для порівняння: у Німеччині з населенням удвічі більше, ніж у Польщі, щорічно медичні факультети випускають 10 тис. лікарів на рік, а у Франції з населенням 67 млн осіб кількість навчальних місць становить 6,5 тис. щорічно.

У медичній спільноті підкреслюють, що таке різке збільшення лімітів — не дуже вдале рішення уряду, адже головна проблема не в нестачі кадрів, а в погано організованій системі охорони здоров’я. Одного тільки збільшення лімітів на здобуття освіти недостатньо, щоб залучити більше лікарів на польський ринок. Мають бути відповідні умови праці й оплати, які спонукають лікарів залишатися та розвиватися в професії.

Лукаш Янковський, президент Вищої медичної ради, заявив, що «збільшенню лімітів не передував якийсь предметний аналіз потреб системи охорони здоров’я, а також можливостей подальшого професійного розвитку для молодих лікарів. Чи є еміграція єдиним сценарієм майбутнього, який запланував уряд для молодих лікарів?», – запитує президент лікарського самоврядування.

У швидкому майбутньому через велику кількість студентів виникне проблема з післядипломною освітою лікарів, оскільки діюча система не розрахована на таку кількість випускників.

Друга проблема — це навчання лікарів в університетах, які не мають нічого спільного з медициною. Деякі з них були відкриті, незважаючи на негативну оцінку Польського комітету з акредитації. Лікарі побоюються, що через кілька років багато випускників, які не будуть належним чином підготовлені до роботи, опиняться на ринку праці й будуть прийняті на роботу.

За даними польського лікарського самоврядування, рішення уряду, що стосується збільшення лімітів приймання на навчання, засноване на застарілих даних про дефіцит медичного персоналу. Насправді цей дефіцит не настільки драматичний, хоча в окремих сферах, таких, як хірургія, нестача лікарів дійсно досить відчутна. Але МОЗ нічого не робить, щоб вирішити цю проблему, і збільшення ліміту тут не допоможе.

За даними Головного статистичного управління Польщі за 2019 р., кількість лікарів у Польщі становить 125,4 тис., а це приблизно 3,3 лікаря на 1 000 жителів країни. Тобто кількість лікарів на душу населення в Польщі вже досягла середнього показника по Європі. Збільшення ліміту приймання на медичні факультети закономірно призведе до посилення процесу міграції польських лікарів до інших країн ЄС.

Цього року до 30 вересня 582 лікаря та 140 стоматологів одержали в польській лікарській палаті сертифікати, необхідні для роботи в інших країнах ЄС. При цьому масштаб міграційних переміщень лікарів з України та Білорусі точно не відомий. Наскільки ці процеси вплинуть на якість медичного обслуговування – прогнозувати важко.

Як зазначають представники лікарського самоврядування, наразі в Польщі немає стримуючих механізмів, які блокували б людей, що не підходять для цієї професії. Крім того, самоврядування підкреслює, що проблема не в нестачі лікарів, а в їхньому розподілі між державним і приватним секторами. Лікарі в системі є, але вони працюють у приватному секторі. Завдання уряду полягає в тому, щоб утримати лікарів у державному сегменті.

На завершення зазначимо, що іноземні лікарі, особливо ті, які набули великого досвіду роботи на батьківщині, усе ще затребувані в державному сегменті польської охорони здоров’я. Однак через 6 років ситуація може змінитися.