
Інтернатура в Україні чи все-таки в Польщі?
У 2020 р. МОЗ України розпочало впроваджувати реформу післядипломної медичної освіти, рішуче заявляючи про те, що саме така модель безперервної медичної освіти працює у всіх розвинених країнах.
Проєкт фінансується Швейцарським агентством із розвитку та співпраці, а реалізується Швейцарським інститутом тропічного та суспільного здоров’я (яке відношення Україна має до тропічного здоров’я – незрозуміло). Його бюджет становить 3 млн швейцарських франків, а тривалість – 3 роки (до 30 вересня 2023 р.). Як повідомляють МОЗ України та донори, мета цього проєкту – розвиток кадрових ресурсів з акцентом на первинну ланку.
Проєкт передбачає створення замість факультетів післядипломної освіти акредитаційного агентства. До його складу ввійдуть представники лікарських асоціацій. Тривалість інтернатури становитиме 5 років: із них 3 – на загальну спеціалізацію та 2 – на вузьку. Усі інтерни будуть отримувати зарплату в розмірі 30 % від зарплати лікаря. Проходити інтернатуру можна буде тільки в університетських клініках, щоправда, поки не відомі джерела їх фінансування.
Плани МОЗ України відносно реформи можуть викликати лише іронічний сміх. Пропонована модель також далека від європейської, як і вся система охорони здоров’я України після так званої реформи первинної ланки. Хочеться запитати в чиновників міністерства – добродії, ви хочете, щоб випускники українських вишів масово їхали на інтернатуру до ЄС, наприклад, Польщі?
Пояснимо, що таке європейська модель післядипломної освіти та як вона працює в Польщі. Та частина освіти, яка починається відразу після здобуття диплома, голосно названа в Україні «загальною спеціалізацією», у Польщі триває всього 13 місяців, а не 3 роки, і має назву «післядипломне стажування». Після неї лікар складає іспит LEK і далі або залишається працювати в первинній ланці, або вступає до резидентури для здобуття вузької спеціальності.
Проходження післядипломної стажування в Польщі
Проходити післядипломне стажування в Польщі можна не тільки в університетських клініках, але й у звичайних воєводських, і навіть у лікарнях, які працюють як приватні підприємства, а не державні установи. Такий широкий вибір місць для стажування не випадковий. Справа в тому, що університетських клінік мало, і вони не зможуть вмістити всіх випускників медичних вишів та іноземців, які отримали нострифікацію.
Цілком очевидно, що, впровадивши таке обмеження, МОЗ України створить для випускників «вузьке горлечко», а значить, і поле для корупції. Адже університетська клініка за визначенням може бути створена при університеті. Це досить дорога в плані оснащення й утримання установа. Виходить, університетська клініка буде в найкращому разі одна на область або навіть кілька областей. Очевидно на всіх бажаючих пройти інтернатуру місць просто не вистачить. Зарплата інтерна – це окрема тема. МОЗ України пропонує 30 % від зарплати лікаря протягом 3 років інтернатури. Можливо, чиновники не знають, що офіційна ставка лікаря в Україні становить близько 4 тис. грн? Цікаво, вони задумувалися, як лікар-інтерн буде виживати в Україні 3 роки, отримуючи 1 200 грн?
Для порівняння: у Польщі лікар-стажист, у випадку якщо він знайшов госпіталь, готовий оплачувати стажування, отримує 650 дол. Про це ми вже писали й повторюватися не будемо. Уже через 13 місяців, після закінчення стажування, лікар починає заробляти мінімум у 2-3 рази більше. І неважливо – вирішив він здобути спеціалізацію чи залишитися в первинній ланці. Зарплата гідна в будь-якому разі.
Наступний щабель – спеціалізація, або резидентура. У Польщі її тривалість становить 4-6 років. Мінімальна ставка лікаря резидента в 2020 р. – близько півтори тис. дол. США. До того ж резидент бере чергування, а вони оплачуються дуже добре – ніч у подвійному розмірі, день на 50 % більше від базової ставки. І ще можна підробляти в первинній ланці.
І, нарешті, акредитаційне агентство. У Польщі немає нічого подібного. Є система лікарського самоврядування. Вона займається питаннями освіти й отримання права на лікарську діяльність. А в Україні замість лікарського самоврядування мають намір створити черговий корупціогенний орган, який буде займатися не освітою, а саме акредитацією.
P. S. Аналізуючи плани МОЗ України відносно реформи післядипломної освіти, стає зрозуміло, чому проти них протестували студенти медичних вишів Львова та Харкова. У зв’язку із цим ми знову ставимо запитання, що вже стало риторичним: так що ж краще – інтернатура в Україні чи все-таки стажування та резидентура в Польщі?