Перетин білорусько-польського кордону: власний досвід
Ми перетинали кордон усією родиною: я, чоловік, дочка та кіт. На той час уже були розширені списки тих, хто може в’їжджати до Польщі, а також скорочено строк карантину до 10 днів. Ознайомившись зі списком тих, кому карантин не потрібен, ми під’їхали до працівників прикордонної служби з упевненістю, що все буде добре.
В’їзд до республіки нам дозволили на підставі таких документів: договору про проходження стажу для мене, підтвердження проходження навчання з підготовки до складання медичної польської мови для чоловіка, заяви про прийняття до дошкільної установи для дочки, ветеринарного паспорта та висновку лікаря для кота. Документи перевірили швидко, запитали, чи є стаж формою навчання. Отримали відповідь – так. Однак карантин нам усе-таки призначили. Я спробувала оспорити це рішення, але мені було сказано, що карантин призначають усім, і взагалі незрозуміло, що в мене за стаж. Пояснення не дали жодного результату. Записали адресу перебування та номери телефонів.
Як відомо, карантин починається наступного дня після прибуття в країну. Кордон ми перетнули близько 10-ї вечора, тому не залишалося нічого, крім як їхати всю ніч до Ополе. Відразу після прибуття ми скачали додаток “Домашній карантин”, увели отриманий код активації та стали чекати завдань. Але їх не було. Зателефонували на гарячу лінію, і з’ясувалося, що прикордонниця просто вбила наші паспортні дані без адреси та номерів телефонів, тому на облік треба було ставати заново. Але нічого не змінилося! Наступного ранку надійшло СМС, що ми не дотримуємося правил карантину й до нас приїде поліція.
Тут я зрозуміла, що потрібно діяти, адже ми й не повинні бути на карантині. Отже, щоб його скасувати, потрібно зателефонувати на гарячу лінію за номером, зазначеним на сайті санітарно-епідеміологічної служби. Там підтвердили, що ми не є особами, яким потрібен обов’язковий карантин.
Після цього я зателефонувала до місцевої санітарно-епідеміологічної служби, де мені пояснили, що рішення про скасування карантину можуть прийняти тільки в управлінні воєводства. Далі все просто та швидко – дзвінок до секретаріату, декілька хвилин очікування, пересилання сканів документів, що підтверджують мету знаходження в Польщі, і скасування карантину.
З радістю видаливши непотрібний додаток, я змогла приступити до справ, пов’язаних з остаточним влаштуванням на проходження стажування. Про цей досвід – пізніше.
Loading...
