Післядипломне стажування скасовувати не можна: дані дослідження
Як ми раніше повідомляли, Конференція ректорів медичних університетів Польщі виступила з ініціативою скасувати післядипломне стажування лікарів у Польщі. Нагадаємо, що післядипломне стажування для лікарів триває 13 місяців, для стоматологів – 12 місяців. Його проходять усі польські лікарі, що закінчили медичний університет, та іноземні лікарі, які підтвердили диплом у Польщі.
Під час післядипломного стажування лікар знайомиться з роботою різних відділень, у тому числі терапії, хірургії, педіатрії та неонатології, гінекології, анестезіології та інтенсивної терапії тощо, а також проходить курси з трансплантології, медичного права, невідкладних станів і т. д. Лікар-стажист має право приймати пацієнтів, вести їх і робити призначення, але перебувати під опікою лікаря-спеціаліста.
Під час післядипломного стажування лікарі визначаються з майбутньою спеціалізацією, пізнають різні аспекти роботи лікаря на практиці, знайомляться з колективами лікарів різних відділень. Користь післядипломного стажування очевидна, а ініціатива про скасування цього етапу медичної освіти досить сумнівна з точки зору потенційної вигоди для системи охорони здоров’я.
Комісія з вищої медичної освіти при Студентському Парламенті Республіки Польща оприлюднила свою позицію з питання ліквідації післядипломних стажувань лікарів і стоматологів.
На підставі дослідження якості викладання в контексті клінічних і практичних навичок, а також переговорів із медичною спільнотою Комісія виступає проти скасування стажування. Результати дослідження прямо свідчать про позитивний вплив стажування на розвиток навичок молодих лікарів і стоматологів.
У дослідженні взяли участь більше 5 тис. студентів лікувального та стоматологічного напрямків, більше 600 лікарів-стажистів і близько 500 лікарів-спеціалістів. Згідно з опитуваннями різних груп медиків, якість медичної освіти в Польщі погіршується, у першу чергу, через збільшення кількості студентів у групах. При цьому кількість лікарів, які готові вчити студентів, постійно зменшується.
Існуюча на сьогодні форма навчання в медичних університетах не дає можливості для розвитку компетенцій, необхідних для самостійної практичної діяльності. Незважаючи на те, що клінічні заняття займають більше 62 % навчального часу, з них на набуття практичних навичок відведено лише 1 годину на тиждень. Решта часу йде на спостереження за клінічною практикою або семінари.
На фізікальні обстеження пацієнтів студент витрачає менше години на тиждень, а на інструментальні й лабораторні методи ще менше. Свої навички в цих методах дослідження студенти оцінюють відповідно на 5 і 3 бали за 10-бальною системою.
З урахуванням того, що ліміти студентів на медичних напрямках збільшуються щороку, а практиків, які готові працювати зі студентами, стає все менше, Комісія констатує зниження якості медичної освіти в медичних університетах Польщі.
Так, більше 70 % студентів останнього року навчання зіткнулися із ситуацією, коли на одного лікаря-опікуна довелося 10 студентів і більше. У таких великих групах не кожний студент має можливість провести достатню кількість часу біля ліжка пацієнта.
Студенти останнього курсу навчання також оцінили свою готовність до самостійної практичної роботи за 10-бальною системою. Так, 10 % повідомили, що їх готовність знаходиться на рівні 3-4 балів, а 90 % не готові до самостійної роботи.
Що стосується спеціалізації, то відразу після закінчення університету близько 64 % випускників визначаються з майбутньою професією, а після стажування їх уже близько 80 %. Тобто навіть стажування не завжди дає можливість лікареві визначитися зі спеціалізацією, тому він може двічі змінювати її в процесі резидентури, про що ми раніше розповідали.
Дані дослідження, проведеного Комісією, свідчать про те, що ліквідація післядипломного стажування може мати негативні наслідки для системи охорони здоров’я Польщі. Для лікарів-іноземців, навіть із великим досвідом роботи на батьківщині, післядипломне стажування не менш важливе, ніж для їхніх молодих польських колег. Під час стажування наші лікарі знайомляться з особливостями та можливостями польської системи охорони здоров’я, підтягують свою польську на потрібний рівень й адаптуються в колективах.
Loading...
