У скільки обходиться Польщі медична допомога для біженців?
Лікарі із країн пострадянського простору, які на сьогоднішній день працюють у Польщі, активно допомагають у наданні медичної допомоги біженцям з України, головним чином як перекладачі. За словами наших лікарів, у зв’язку з напливом пацієнтів з України навантаження на польських лікарів, особливо первинної ланки, значно збільшилося.
Великий перелік обстежень, включаючи лабораторні аналізи крові, рентген, УЗД, МРТ, КТ та ін., надаються в Польщі безкоштовно. Зрозуміло, що багато біженців хочуть скористатися цією можливістю і за будь-якого випадку звертаються до сімейного лікаря за направленням.
Трапляються зовсім казуїстичні ситуації. Наприклад, недавно до однієї з амбулаторій прийшов літній чоловік-біженець зі скаргами на мозолю підошви. Або інший випадок – жінка-біженка звернулася до сімейного лікаря у зв’язку з подряпиною на вказівному пальці, яку вона отримала 3 тижні тому. Оскільки подряпина дотепер болить, вона вирішила сходити до амбулаторії сімейного типу на консультацію.
Кожний візит біженця реєструється в електронній системі й оплачується за рахунок коштів державного бюджету Польщі через Національний фонд охорони здоров’я. З початком війни в Україні фінансове навантаження на польський бюджет, пов’язане із забезпеченням медичної допомоги біженцям, збільшилося суттєво. За попередніми підрахунками міністерства, на кожний мільйон біженців бюджет повинен виділяти близько 300 млн зл.
Виклики, з якими зіштовхнулася польська система охорони здоров’я у зв’язку з потоком біженців з України, обговорювалися на Європейському економічному конгресі в рамках панельної доповіді заступник голови польського МОЗ Вальдемара Краски.
Заступник голови МОЗ підкреслив, що українські біженці мають такі самі права на доступ до медичної допомоги, як і застраховані поляки. За даними міністерства, станом на кінець квітня в польських лікарнях перебувало на лікуванні близько 2 тис. біженців. Половина госпіталізованих – діти, велика група – вагітні, які перебувають у відділеннях гінекології та акушерства (їх більше 200).
В. Краска підкреслив, що кошти на лікування біженців надходять із державного бюджету, а не із внесків застрахованих Національним фондом здоров’я. «Ми сподіваємося, що Євросоюз пожертвує деяку суму на потреби, пов’язані з медичною допомогою біженцям», – сказав він.
Що стосується доступу до лікарів-спеціалістів, то тут Польща розраховує на допомогу українських лікарів. За словами Краски, міністерство отримало більше 1,2 тис. заявок від медичних працівників з України. «На даний момент до роботи стало близько 800 лікарів з України, і заяви продовжують надходити до міністерства», – підкреслив заступник міністра, визнавши, однак, що кількість заяв, які були подані після 24 лютого, невелика.
В. Краска підкреслив, що міністерство хоче, щоб лікарі, медсестри та інші медичні працівники з України могли працювати за своїми професіями хоча б тому, що вони потрібні своїм співвітчизникам – саме тому вони повинні працювати там, де біженці є та будуть лікуватися.
Водночас міністерство не планує створювати окрему інфраструктуру для роботи лікарів з України з біженцями. Це означає, що медичні працівники з України розосереджені та мають бути готові працювати не тільки з українськими, але й з польськими пацієнтами, а їм часто не вистачає знання мови.
В. Краска підкреслив, що наразі лікарі з України хочуть працювати в Польщі. «Чи будуть вони залишатися довше? Мені важко зараз сказати. Ми хочемо максимально полегшити їм роботу за професією, і для цього ми запустили мовні курси, щоб забезпечити найкращий вербальний контакт між лікарем і пацієнтом», – повідомив заступник міністра.
Барбара Ставарц, директор провінційної лікарні в Пшемислі, яка на сьогоднішній день прийняла більше 800 біженців, підкреслила, що мовні проблеми становлять величезну, дуже серйозну проблему, яку можна лише частково владнати завдяки технологічним рішенням, що підтримують переклад.
Loading...
