Підтвердження лікарської спеціальності в Польщі: чому одним підтверджують, а іншим ні?

Підтвердження лікарської спеціальності в Польщі: чому одним підтверджують, а іншим ні?

У групах лікарів, які підтвердили дипломи та працюють у Польщі, можна прочитати багато постів на тему підтвердження спеціалізації. Лікарі, яким це вдалося, пишуть, що підтверджують усім, головне – зібрати правильний пакет документів. На практиці ж ситуація виглядає дещо по-іншому. Просто лікарі, яким спеціалізацію не підтвердили, вважають за краще про це мовчати.

Розберемося, у кого є шанс на підтвердження спеціальності, а в кого – ні. Це важливо, оскільки для підтвердження спеціальності потрібно зібрати великий пакет документів, зробити переклади, апостилі, а за це все треба платити. Крім того, буває так, що лікар у надії на підтвердження спеціальності не подає заяву до резидентури, і після відмови він повинен чекати кілька місяців, поки з’явиться можливість її подання, адже конкурс до резидентури проводиться лише двічі на рік – восени та навесні.

Почнемо з того, що подавати документи на підтвердження спеціальності можна тільки після одержання повного права на лікарську діяльність. Тобто це можливо після закінчення післядипломного стажування та успішного складання підсумкового лікарського іспиту. У разі підтвердження спеціальності для наших лікарів, як правило, призначають додаткове стажування, яке повинне компенсувати брак освітніх годин, отриманих на батьківщині під час інтернатури.

Проблема в тому, що інтернатура в Україні триває лише півтора-два роки, залежно від спеціальності, а в Польщі процес здобуття спеціальності називається резидентурою, тривалість якої – 4,5–6 років. Наприклад, якщо хірург здобув спеціальність в Україні після 2 років інтернатури, то йому можуть призначити 3 роки додаткового стажування, оскільки резидентура з хірургії в Польщі триває 5 років.

Для підтвердження спеціалізації лікар повинен надати програму інтернатури та всі освітні курси, які він проходив у процесі роботи за своєю спеціальністю. Міністерство може визнати ці курси, і за рахунок їх буде скорочуватися тимчасова невідповідність. Гарний варіант – це якщо крім інтернатури лікар навчався, наприклад, в аспірантурі, навіть якщо вона не закінчилася захистом.

Також лікар повинен надати відомості з місця роботи, де буде докладно розписано його функціонал, іншими словами – треба у вільній формі докладно описати, які маніпуляції, операції, процедури тощо лікар виконував у процесі роботи на батьківщині. Цей документ складається у довільній формі, його підписує завідувач відділення, де лікар працював до переїзду до Польщі, і засвідчує лікарня своєю печаткою. Досвід роботи за фахом міністерство також може визнати як рівнозначний програмі резидентури.

Гарні шанси на підтвердження спеціалізації є в лікарів, які працювали не менше 3 років, що передують переїзду до Польщі, у стаціонарі за спеціальністю, здобутою в процесі інтернатури тривалістю не менше 2 років; у процесі роботи проходили додаткове навчання на курсах підвищення кваліфікації або навчалися в аспірантурі. Чим триваліші періоди навчання за фахом, тим коротше буде додаткове стажування.

Мало шансів на підтвердження спеціальності в лікарів, які пройшли інтернатуру за однією спеціальністю, а потім змінили її на іншу, пройшовши піврічні курси, і працювали більшу частину своєї кар’єри в поліклініці. Як наочний приклад розглянемо випадок, коли лікареві було відмовлено в підтвердженні спеціальності.

Лікарка після півторарічної інтернатури з педіатрії 7 років працювала в поліклініці дільничним педіатром. Потім вона пройшла курси з дитячої неврології тривалістю 6 місяців і в такий спосіб здобула нову спеціальність. Більше 15 років вона працювала в поліклініці дитячим неврологом, а після переїзду до Польщі вирішила підтвердити цю спеціальність.

Міністерство відмовило, пояснивши, що програма курсів і досвід роботи в поліклініці критично не відповідають програмі резидентури з дитячої неврології в Польщі. Річ у тім, що більша частина резидентури з дитячої неврології відбувається в стаціонарі. Після її закінчення лікар повинен самостійно виконувати такі маніпуляції, як люмбальна, вентрикулярна пункція, дослідження очного дна та ін.; уміти інтерпретувати результати аналізу спинномозкової рідини, серології, рентген-обстеження голови, а також МРТ, ангіо-ТК і т. д.

Програми резидентур у Польщі затверджені Центром післядипломної медичної освіти. Для оцінки шансів у справі підтвердження спеціальності в Польщі досить ознайомитися із програмою польської резидентури та підрахувати, скільки часу в лікаря пішло на здобуття спеціальності на батьківщині. Додатковий стаж, який призначає міністерство у випадку підтвердження спеціальності, не може тривати більше 3 років. Це означає, що шанс є в тих, хто навчався за спеціальністю хоча б 2 роки.

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

    Подпишись на новости медицины Польши