Україна не готова до другого етапу медичної реформи

Україна не готова до другого етапу медичної реформи

Уже ні для кого не секрет, що реформа охорони здоров’я в Україні, яку в останні роки неодноразово використовували для політичного піару, не принесла очікуваних результатів. Адже по суті реформа охорони здоров’я повинна була сприяти поліпшенню доступу населення до медичних послуг і підвищенню мотивації персоналу надавати їх на високому рівні.

На ділі ж доступність і якість медичних послуг, надаваних на первинному рівні, знизилися, особливо в сільській місцевості та невеликих містах, де гостро відчутний дефіцит медичного персоналу. Про це ще торік заявляли експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

Зокрема, наразі спостерігається істотний розрив між попитом на лікаря первинної ланки та пропозицією. Найчастіше там, де є пацієнти, недостатньо лікарів, і навпаки – де є лікарі, немає пацієнтів (або емігрували, або проживають у великому місті не за місцем реєстрації).

За даними аналітиків, 50 % терапевтів, 30 % педіатрів і 20 % сімейних лікарів в Україні пенсійного віку. Більша частина з них не готові працювати з комп’ютером. Крім того, в Україні існує велика проблема з Інтернетом, насамперед, у сільській місцевості, і вона залишається невирішеною. Забезпечення комп’ютерами – ще один виклик, на який реформатори запропонували відповісти місцевим органам влади, а в тих – хронічний дефіцит фінансування.

Виклик лікаря додому – окреме питання.

Сьогодні часто можна почути скарги пацієнтів із приводу того, що лікарі перестали виїжджати додому. Дійсно, як виїжджати, якщо медичний персонал не забезпечений транспортом? А якщо, наприклад, лікар іде в декретну відпустку, і при цьому в нього 2 тис. пацієнтів, то їх розподіляють між іншими лікарями, але вони просто не хочуть їх брати.

Лікарів непокоїть невизначеність щодо ставки. Усі очікували, що тарифи стануть вищими, а вони залишилися на колишньому рівні, і дохід лікаря залежить від рішення керівництва. У свою чергу, головні лікарі очікували, що медичні інформаційні системи будуть безкоштовними або принаймні дешевими, а на ділі виявилося, що за їхню оренду та додатковий функціонал треба чимало заплатити постачальникам програмного забезпечення.

Одним словом, реформа лише додала проблем, а з 1 квітня 2020 р. повинен був стартувати її другий етап, якого із жахом очікували вузькі фахівці, що працюють у поліклініках. Адже їм пригрозили скороченням при тому, що їх заробітна плата залишається в межах мінімальної – лікарі та санітари отримують однаково. Однак на початку березня на позачерговому засіданні ВР Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна не готова до другого етапу реформи.

Зі своєї сторони, зазначимо, що для успішної реформи, як для успішного ремонту, потрібні гроші. Якщо їх немає, то треба знайти додаткове джерело фінансування, наприклад, у вигляді обов’язкового медичного страхування. Але українські реформатори із заздрісною завзятістю намагаються запрягти коня за возом і змусити його цей віз рухати.

Ну що ж, зважаючи на все, нам доведеться ще довго спостерігати за цим процесом, тож запасайтеся попкорном. До речі, дорогі колеги, набагато спокійніше та зручніше спостерігати за реформами в Україні з якої-небудь благополучної країни, наприклад Польщі.

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Подпишись на новости медицины Польши