Які санкції можуть бути застосовані до випускника медичного університету, який не вийшов на інтернатуру без поважної причини?
Наші читачі, особливо українські студенти бюджетної форми навчання, які от-от стануть випускниками, часто запитують у нас: що буде, якщо не вийти на інтернатуру? Їхнє занепокоєння зрозуміле – університети загрожують через суд вимагати з них гроші за навчання. Однак чи мають вони на це право? Розглянемо, якими є справи з обов’язковим відпрацюванням в Україні, РФ і Білорусі.
Якщо випускник здобув медичну освіту в Україні
У 2019 р. Тернопільський державний медичний університет звернувся до суду про стягнення коштів за навчання. Позов мотивований тим, що відповідач без поважних причин після завершення навчання не відпрацював 3 роки за направленням, що було передбачено укладеною між ними угодою. Місцевий та апеляційний суди відмовили в задоволенні позовних вимог. Однак колегія Верховного Суду не погодилася з висновком судів попередніх інстанцій і зобов’язала відповідача відшкодувати вартість навчання.
Саме на це рішення часто посилається адміністрація медичних вишів, аргументуючи свої погрози щодо судового розгляду, у випадку якщо випускник не відпрацює 3 роки без поважної причини. Але, як відомо, диявол криється в деталях, а в цій справі деталі є особливо важливими.
З рішення суду стає зрозумілим, що:
- по-перше, між університетом і студентом була укладена угода, яка передбачала відшкодування вартості навчання у випадку відмови від відпрацювання;
- по-друге, відповідач розпочав навчання в університеті в 2008 р.;
- по-третє, після закінчення навчання він пройшов інтернатуру за розподілом і не приступив до обов’язкового 3-річного відпрацювання вже після її проходження.
Звертаємо увагу, що норма Закону «Про освіту», яка передбачала обов’язок 3-річного відпрацювання за направленням для випускників бюджетної форми навчання, була виключена у зв’язку із прийняттям 01.07.2014 р. Закону «Про вищу освіту».
Це означає, що всі випускники, які зараховані до медичних університетів після прийняття Закону «Про вищу освіту», не зобов’язані відшкодовувати вартість навчання у випадку відмови від 3-річного відпрацювання. Це підтверджує постанова Верховного Суду від 2018 р., де чітко зазначено, що новий акт законодавства застосовується до прав та обов’язків, які виникли з моменту набуття ним чинності.
Крім того, Тернопільський медичний університет подав позов до лікаря, який закінчив інтернатуру за розподілом. Але ж можна не вийти на інтернатуру, і що тоді?
Згідно з Положенням про спеціалізацію, затвердженим МОЗ України ще в 1996 р., якщо випускник без поважних причин не приступив до навчання в інтернатурі до 1 вересня, то він не допускається до проходження інтернатури. У цьому випадку він може бути зарахований до інтернатури з початку наступного навчального року з дозволу МОЗ. Інших санкцій для випускника, який не приступив до інтернатури, не передбачено.
Звичайно, щоб уникнути непотрібних нервувань, краще не підписувати ніяких кабальних угод з університетом. Але якщо її все-таки підписано після 01.07.2014 р., та така угода не буде врахована судом.
Висновок: якщо випускник, який навчався на бюджетній формі, вирішив продовжити свою професійну кар’єру за кордоном, наприклад, у Польщі, то оптимальним рішенням буде не вступати до інтернатури в Україні.
Є 2 причини для такого рішення:
- за кордоном українська інтернатура не береться до уваги, важливим є лише диплом та його нострифікація;
- під час вступу до бюджетної інтернатури від лікаря-інтерна можуть вимагати підписати угоду про 3-річне відпрацювання в лікарні, де воно проходитиме, і тоді суд буде на боці держави.
Якщо випускник здобув медичну освіту в Росії
З 2021 р. замість інтернатури повинна повністю набути чинності нова система акредитації та ординатури. Ординатура – це єдиний спосіб здобути вузьку спеціальність, без її проходження колишні студенти можуть працювати хіба що терапевтами. Таким чином, випускник медичного вишу в Росії не зобов’язаний проходити ординатуру, тим більше що вступити до ординатури не дуже просто, адже кількість бюджетних місць обмежена. Звичайно, можна вступити за контрактом, але далеко не всі можуть це собі дозволити.
У Російській Федерації поки що немає системи розподілу випускників, які навчалися за державний рахунок. Обов’язковість відпрацювання передбачена тільки для випускників, які навчалися за цільовими напрямками. Ідеться про ситуацію, коли майбутній студент укладає договір із державною установою, яка дає йому направлення на навчання, і вишем, у якому студент навчатиметься.
За умовами договору оплату за навчання такого студента вносить організація або регіональні органи влади. Студент, у свою чергу, після закінчення вишу зобов’язаний відпрацювати в цій організації не менше 2-3 років. Якщо ж студент вирішує розірвати договір, то він повинен повернути даній організації всю суму коштів, витрачених на його навчання.
Що стосується системи розподілу в Росії, то останнім часом тільки розглядаються можливості до її повернення. У всякому разі Президент Росії підтримав впровадження обов’язкового розподілу випускників, які навчалися за бюджетні кошти. Так, в одному з інтерв’ю в лютому 2020 р. Володимир Путін заявив: «Скажімо, людина здобула вищу освіту. Значить, вона не може виїхати [за кордон], повинна працювати тут або повернути гроші. Так пропонується зробити у сфері охорони здоров’я».
Документ, який би передбачав розподіл як мінімум для випускників медичних вишів, Путін доручив підготувати ще півтора року тому. Ідея з’явилася після того, як до президента звернувся професор Леонід Рошаль, який керує НДІ невідкладної дитячої хірургії та травматології в Москві й запропонував розподіляти випускників на роботу до регіонів на 3-4 роки.
Однак російські лікарі вважають, що ідея із впровадженням розподілу приречена на провал. На сьогодні в Російській Федерації немає механізму розподілу випускників після закінчення медичного вишу. Крім того, відсутня схема забезпечення регіональних медустанов персоналом.
Висновок: ординатура в Російській Федерації – це дороге задоволення, яке не всім по кишені. Але в Росії немає розподілу для бюджетників, а значить, після отримання диплома випускник вільний (якщо, звичайно, він навчався не за цільовим напрямком).
Замість того щоб витрачати кошти на ординатуру або працювати в глухому селі терапевтом, можна спробувати свої сили за кордоном, наприклад, у Польщі.
Якщо випускник здобув медичну освіту в Білорусі
У Білорусі ситуація з обов’язковим відпрацюванням виглядає досить жорстко порівняно із сусідніми країнами. Тут на рівні закону передбачена система розподілу. Молодий спеціаліст може відмовитися від розподілу у випадку добровільного відшкодування ним коштів, витрачених державою на його навчання.
У випадку неявки лікаря на інтернатуру після закінчення 5 днів від строку, зазначеного в направленні на інтернатуру, рішення про подальші дії стосовно випускника приймає виш.
Фактично йдеться про відмову від розподілу. А згідно з Кодексом про освіту, якщо після закінчення пів року випускник вишу, який відмовився від розподілу, добровільно не відшкодує державі затрати, то установа освіти здійснює їх стягнення в судовому порядку. Після набуття чинності рішенням суду установа освіти звертається до відділу примусового виконання. У боржника є 7 днів на виплату суми добровільно. У противному разі гроші стягують примусово. Наприклад, може бути накладений арешт на його майно.
Застосовуються й інші заходи впливу – тимчасове обмеження права на виїзд за кордон, на керування транспортними засобами, арешт коштів, які знаходяться на рахунках і вкладах боржника, і навіть заборона на користування послугами стільникового зв’язку та інтернету.
Висновок: Білорусь – це країна, у якій діє норма про розподіл випускників медичних вишів, що зберігся із часів СРСР. Якщо випускник навчався на контракті, тобто сам оплачував своє навчання, то він має право не виходити на інтернатуру, а замість цього виїхати за кордон, нострифікувати диплом і будувати свою професійну кар’єру в ЄС.
На жаль, у бюджетників немає такої свободи дій. Після закінчення медичного вишу вони зобов’язані пройти інтернатуру та відпрацювати за розподілом 2 роки.
Loading...
