
З 1 квітня поточного року МОЗ Польщі не видає дозволи медикам з-за меж ЄС для роботи у відділеннях COVID-19
Як повідомили в МОЗ, з 1 квітня поточного року змінилися правила видачі умовної ліцензії на зайняття лікарською практикою та стоматологією в Польщі. Як ми неодноразово інформували, у Польщі донедавна фактично діяли 2 процедури одержання дозволу на роботу для лікарів з-за меж ЄС. Нагадаємо про них ще раз.
1. Для лікарів-спеціалістів, які працювали за спеціальністю на батьківщині не менше 3 років, протягом останніх 5 років. У цьому випадку лікар може отримати дозвіл від міністра й умовне право на лікарську практику за фахом у Польщі за умови, що він знає польську мову, одержав від польської лікарні довідку про гарантію працевлаштування та подав до МОЗ необхідний пакет документів.
2. Для всіх лікарів, незалежно від досвіду роботи на батьківщині. У цьому випадку можна було влаштуватися тільки до відділення, що займається лікуванням пацієнтів із COVID-19.
Оскільки з 1 квітня поточного року в Польщі знято всі обмеження, пов’язані з COVID-19, закрито спеціалізовані відділення й тимчасові лікарні, які раніше займалися виключно лікуванням пацієнтів із COVID-19, видачу дозволів на роботу лікарям згідно із процедурою 2 зупинено.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, заяви від лікарів з-за меж ЄС із метою одержання дозволу на роботу у відділеннях і лікарнях, призначених для лікування пацієнтів із COVID-19, подані до 31 березня 2022 року, розглядатися не будуть. Це положення стосується й середнього медперсоналу.
У зв’язку зі змінами особи, які раніше здобули згоду на лікарську практику у відділеннях і лікарнях, призначених для лікування пацієнтів із COVID-19, тепер можуть звертатися до міністра охорони здоров’я за дозволом на практику в іншій медичній установі. Але, згідно з положеннями Закону про професії лікаря та стоматолога, у такому випадку лікар повинен відповідати критеріям, передбаченим процедурою 1.
Окремі положення закону стосуються медиків із громадянством України. Їхнє перебування в Польщі вважається легальним на підставі спеціального закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни. Поки що строк легального перебування українських біженців у Польщі становить 18 місяців (починаючи від 24 лютого), а для тих, хто приїхав до Польщі раніше, ніж розпочалася війна, – до кінця поточного року.
Лікарі з України, незалежно від досвіду роботи на батьківщині, які раніше дістали згоду на лікарську практику у відділеннях і лікарнях, призначених для лікування пацієнтів із COVID-19, мають право працевлаштуватися до установ охорони здоров’я, які надають медичні послуги біженцям з України. У цьому випадку вони повинні протягом 7 днів із моменту початку роботи в новій установі охорони здоров’я повідомити про це Міністерство охорони здоров’я.
Як ми раніше повідомляли, лікарі з українським громадянством, які в’їхали на територію Польщі після 23 лютого 2022 р., незалежно від досвіду роботи на батьківщині, мають право працювати в будь-якій медичній установі, не декларуючи знання польської мови, не подаючи до МОЗ довідку від лікарні з гарантією їх працевлаштування, не подаючи апостиль та оригінали документів (досить якісної копії та перекладу).
Однак якщо лікар не знає польську мову на достатньому для спілкування з пацієнтом і колегами рівні, є ризик, що лікарська палата не видасть йому умовну ліцензію, навіть за наявності дозволу від міністра. До того ж, термін дії спрощених правил для працевлаштування медиків-біженців обмежено 18 місяцями, починаючи від 24 лютого 2022 р.
З особистого досвіду можемо сказати таке. Польські лікарні, розташовані в невеликих населених пунктах, де спостерігається істотний дефіцит медичного персоналу, охоче приймають на роботу лікарів і медсестер з України, які володіють польською мовою хоча б на рівні А2.
Нагадаємо, що трудовий договір із медиком, який працевлаштовується в Польщі за спрощеною процедурою (не як біженець), укладається максимум на 5 років. Однак за цей час лікар може добре підготуватися до складання всіх іспитів, а медсестра – дотягти до потрібного рівня освіти на заочному відділенні вищої професійної школи (Wyższa szkoła zawodowa).