Моє стажування: нотатки лікаря з України

Моє стажування: нотатки лікаря з України

У попередній публікації я розповідала про свої перші враження про стажування та умови роботи. Тепер я продовжую ділитися враженнями й розповім вам про те, як мене сприймають колектив і пацієнти, що мені подобається та що заважає в роботі й адаптації. Нагадаю, що наразі я проходжу стажування у відділенні хірургії, де лікарі в основному – чоловіки.

Комунікація з колегами та пацієнтами

Багато друзів запитують мене – чи важко іноземці в чоловічому колективі? Важко, але не тому, що колектив складається переважно із чоловіків, а через проблеми з комунікацією. Справа в тому, що лікарі – це люди з багатим словниковим запасом, дуже інтелектуальні, і їх мова досить насичена. Вони часто обговорюють побутові питання, жартують і розповідають історії із практики.

Між собою поляки говорять дуже швидко, і спочатку важко встигнути за плином їх думок. До того ж у них, як і в нас, у повсякденній мові багато слів-паразитів, що засмічують мову та ускладнюють розуміння. Саме тому спочатку мені було дуже важко розуміти їх, особливо якщо доводилося говорити з ними на сторонні теми.

Однак при спілкуванні з пацієнтом у мене відразу не було проблем. До мовного іспиту та нострифікації я готувалася із професійними викладачами, які навчили мене працювати з пацієнтами. І коли мені вперше довелося збирати анамнез, то це відбулося машинально – я не замислювалася над запитаннями, вони самі з’являлися в моїй голові. Пацієнти, звичайно, помічають акцент, але ставляться до лікаря-іноземця добре.

Доступність діагностики

Мене приємно здивувала доступність діагностики – під час прийому пацієнта я відразу призначаю морфологію, іонограму, за показаннями коагулограму, печінкові ферменти, дослідження показників роботи нирок, гормони, посіви і т. д. УЗД, рентген, МРТ, КТ, ендоскопія та ін. проводяться за показаннями. При цьому обсяг досліджень не залежить від наявності грошей у пацієнта в даний момент.

Для порівняння в Україні: коли пацієнт приймається до лікарні, його відправляють на дослідження, але за кожне він повинен заплатити в касу, яка знаходиться в лікарні. А дослідження, як відомо, досить дорогі, і навіть найпростіші тести та діагностика влетять у копієчку. Наприклад, у Київській обласній лікарні за найпростіші дослідження перед плановою операцією пацієнт заплатить близько 4 тис. грн.

Польські пацієнти не платять за дослідження та операції в лікарні, усе покриває страховка, за все платить Національний фонд здоров’я. При цьому обсяг досліджень набагато більше, ніж в Україні. Тобто в лікаря є можливість отримати багато інформації про стан різних органів і систем, що значно спрощує ведення пацієнта та дозволяє вчасно скоригувати порушення.

Доступність лікування

Ендоскопія в Польщі – рутина. Практично всі абдомінальні втручання починаються з діагностичної лапароскопії. Якщо малоінвазивна методика не дозволяє усунути проблему, лікарі йдуть на лапаротомію. Обладнання та інструментарій в операційній нові, сучасні. Мене вразив велика кількість моніторів, вони буквально розвішені по периметру операційного стола.

За операції та лікарські засоби пацієнти теж не платять – вони не повинні купувати операційні пакети та медикаменти для післяопераційного періоду. Усе це є в лікарні; причому всі ліки, що відшкодовуються Національним фондом здоров’я, – із доведеною ефективністю. В арсеналі лікаря – найширший спектр антибіотиків, включаючи найсучасніші, але призначають їх тільки з урахуванням чутливості флори.

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Подпишись на новости медицины Польши