
Реформи в охороні здоров’я Польщі – як було і як буде
Передумови теперішньої моделі охорони здоров’я
Система охорони здоров’я Польщі набула сучасних рис у 1999 році. Саме тоді почали діяти основні положення Закону «Про загальне медичне страхування». Головним нововведенням стала змішана бюджетно-страхова система фінансування. З’явився інститут кас хворих, які працювали в межах воєводства: мешканці щомісячно добровільно сплачували певну суму до Воєводського управління охорони здоров’я і могли розраховувати на повноцінну медичну допомогу. Реорганізувалася структура власності – на базі державних закладів повстали так звані самостійні громадські заклади охорони здоров’я, відомі тепер як SPZOZ (Samodzielny Publiczny Zakład Opieki Zdrowotnej), та з’явилися умови для появи приватних, “непублічних” – NZOZ (Niepubliczny Zakład Opieki Zdrowotnej). Ці абревіатури можна побачити і тепер у назвах медичних закладів. Створилися ринкові умови, конкуренція між лікарнями за пацієнта. На допомогу могли розраховувати лише громадяни, які сплачували податок до каси хворих. І до цього часу близько 7% населення не охоплені громадською системою охорони здоров’я. Стосується це громадян, які не сплачують відповідний податок на загальне медичне страхування, працюючи не за контрактом: так вдасться отримати більший дохід. Мінусом також були значні регіональні відмінності у об’ємах і доступності медичної допомоги.
Наступним у реформуванні галузі стала певна централізація і стандартизація послуг. Це відбулося безпосередньо перед вступом Польщі до Євросоюзу, у 2003 році. Мова йде про створенням Національного фонду здоров’я (NFZ) і його 16 воєводських відділень, які працюють на теперішній час. Вони акумулюють кошти та укладають договори з лікувальними закладами. Лікарні продовжують зберігати значну автономію у роботі.
Що не так?
Орієнтація системи на конкуренцію та комерціалізацію, де оплачуються окремі послуги чи процедури при одночасному їх недофінансуванні спровокували довгі черги.
Лікарні можуть довільно встановлювати ціни без жодних обмежень. Вартість диктується лише конкурентоздатністю в даному регіоні. З’явилися послуги зі значно завищеною вартістю, які використовуються для досягнення комерційного зиску. Це призвело до поділу пацієнтів на “вигідних” і “збиткових”.
Також мінусом сьогоднішньої системи є так звані ліміти, які встановлюються NFZ при укладанні договорів. По досягненню ліміту заклад вже не зацікавлений у наданні допомоги наступним пацієнтам, які чекають у черзі, бо NFZ рідко фінансує так звані перевиконання.
Трапляються часом нездорова конкуренція між окремими закладами в тих самих районах обслуговування. Лікарні, які можуть належати різним засновникам (громадам, повітам, воєводствам, відомствам (міністерству оборони, МВС, МОЗ), дуже часто функціонують поруч, конкуруючи за пацієнтів, кадри і той самий контракт з NFZ. А це, в свою чергу, тягне нераціональний розподіл коштів.
Зміст запланованих реформ в охороні здоров’я Польщі
З 2018 року охорону здоров’я полякам забезпечуватиме оновлена медична служба. Фінансуватися вона буде з державного бюджету і охопить усіх громадян, в тому числі тих, котрі не можуть зараз користуватися медичною допомогою що фінансується з публічних коштів. Реформа передбачає послідовне зростання видатків на охорону здоров’я. До 2025 року вони мають досягнути 6% ВВП.
Медичне відомство передбачає зміни у 5 основних напрямках, в рамках Національної програми здоров’я, розрахованої на декілька років:
- система управління і фінансування охорони здоров’я;
- організація лікарняної допомоги;
- збільшення видатків на охорону здоров’я;
- первинна ланка охорони здоров’я та
- громадське здоров’я.
Відбудеться перехід (чи повернення) від страхової до бюджетної форми фінансування галузі. Замість оплати окремих госпіталізацій і процедур заклад буде отримувати кошти за певною формулою на 4 роки.
Після поступової ліквідації Національного фонду здоров’я (NFZ), компетенції його центрального офісу перейдуть до міністерства охорони здоров’я. Регіональні завдання, пов’язані з фінансуванням закладів будуть покладені на новоутворені Воєводські управління охорони здоров’я (Wojewódzkie Urzędy Zdrowia).
Від 1 жовтня почала працювати так звана мережа лікарень. Це понад 600 закладів по усій країні, що зможуть забезпечити комплексну медичну опіку – невідкладну, стаціонарну і амбулаторну. Саме серед цих лікарень будуть розподілятися основні кошти. Незначну частину бюджету галузі (7%) залишать на контракти за конкурсом для закладів, які не увійшли до складу основної мережі.
Лікарні тепер поділені на три рівні за регіональним принципом – повітові, воєводські і державного значення, утворюючи мережу закладів з різним рівнем надання медичної допомоги. Якщо першому рівню відповідають районні лікарні (szpitale powiatowe) на кілька відділень, то другому – заклади “обласного” значення – воєводські (szpitale wojewódzkie), а третьому – клінічні і спеціалізовані лікарні загальнонаціонального значення.
Реформа госпітальної допомоги дозволить забезпечити скоординованість і етапність у лікуванні після виписки зі стаціонару завдяки гарантованому медичному спостереженню і реабілітації в прилікарняній поліклініці.
Одним з елементів реформи буде утворення Управління громадського здоров’я (Urzęd Zdrowia Publicznego). UZP буде інтегрувати всю розпорошену систему управління громадським здоров’ям в Польщі. В його склад увійдуть різноманітні інституції, які зараз працюють на здоров’я громадян: Державна санітарна інспекція, Державна агенція розв’язання алкогольних проблем чи Національне бюро у справах протидії наркоманії та інші. Управління громадського здоров’я також відповідатиме за реалізацію Національної програми здоров’я.
В найближчі рік-два зміни також відбудуться і на первинній ланці медичної допомоги (podstawowa opieka zdrowotna, POZ). Пацієнтів будуть лікувати так звані групи POZ, в рамках котрих (зі збереженням професійної і фінансової незалежності) будуть співпрацювати з собою лікар, медсестра, акушерка, шкільна медсестра і дієтетик. Групи POZ повинні будуть також координувати рух пацієнтів по системі охорони здоров’я і збирати інформацію про них від інших закладів.
Вищенаведені реформи посилюють відповідальність держави за громадське здоров’я, спрямовані на попередження захворювань. Зміни будуть вводитися поетапно, у спосіб, який пацієнтам забезпечить постійну медичну опіку, а лікарняним закладам – безперебійне фінансування. Перші елементи реформи запущені вже у липні цього року. Від 1 січня 2018 року служба охорони здоров’я буде фінансуватися з бюджету держави. Управління громадського здоров’я (UZP) буде реалізовувати завдання, пов’язані з Національною програмою здоров’я та обєднає інституції, відповідальні за профілактичну роботу.