МОЗ Польщі розглянув половину заяв від лікарів з України та Білорусі
Майже 500 заяв подано лікарями з України та Білорусі міністрові охорони здоров’я Польщі для отримання дозволу на роботу за спрощеною процедурою. Уряд очікував, що після спрощення доступу до професії українські та білоруські лікарі будуть штурмувати Польщу, але поки що ці очікування не виправдалися.
Згідно з даними МОЗ Польщі, з початку 2021 р. від іноземних лікарів було подано 473 заяви про дозвіл на роботу. На сьогодні міністерство винесло 243 рішення, у тому числі 236 позитивних і 7 негативних. Тобто розглянуто лише половину заяв.
Раніше в МОЗ пояснили, що національні консультанти, які розглядають документи від іноземних лікарів, не встигають укластися в передбачений законодавством термін. Тому процес розгляду документів сильно затягся. Деяким здобувачам доводиться чекати кілька місяців.
Чому ж лікарі з України та Білорусі не їдуть до Польщі?
Причина № 1 – складна кадрова ситуація в сусідніх країнах. Наприклад, в Україні так само, як і в Польщі, відчувається нестача медичного персоналу, а пандемія ще більше збільшила цю проблему. Багато лікарів, розчарувавшись у професії, ідуть із неї й не мають наміру повертатися. Українські лікарі скаржаться на велику завантаженість, хаос із медичною реформою, низькі зарплати.
Причина № 2 – серед лікарів в Україні та Білорусі багато пенсіонерів або людей передпенсійного віку, а вони не такі мобільні, як їх молоді колеги.
Причина № 3 – необхідність знання польської мови на досить високому рівні для вільного спілкування. Це, імовірно, найбільша проблема для іноземних лікарів. Адже вивчення польської мови як будь-якого іноземної потребує часу та інвестицій. Це відлякує багатьох фахівців і змушує їх відмовитися від ідеї еміграції.
Хоч міністр охорони здоров’я дає дозвіл лікарям з-за східного кордону практикувати в Польщі лише на підставі адміністративного рішення, практично не перевіряючи мовних знань, іноді керівництво лікарень відмовляється брати лікарів, мотивуючи тим, що лікар практично не знає польської мови.
Наведемо реальний приклад. Навесні цього року адміністрація однієї з лікарень у Вармінсько-Мазурському воєводстві прийняла рішення щодо приймання на роботу двох лікарів за спрощеною процедурою. Співбесіду проходили 2 лікарі – анестезіолог з Білорусі та гінеколог з України. Обидва з великим стажем і високою оперативною активністю на батьківщині.
Лікарі проходили співбесіду із завідувачами відділень, у яких вони повинні працювати. Анестезіолог продемонстрував достатнє знання польської мови. Він зміг поговорити з керівником, і той дав згоду на працевлаштування. Наразі лікар практикує в польській лікарні, і адміністрація задоволена його роботою.
Що стосується лікаря з України, то він не зміг пройти співбесіду. За словами завідувачки відділення, яка проводила співбесіду: «Це хороший лікар, але він зовсім не говорить польською мовою». Тобто знання польської мови – це найчастіше ключова вимога роботодавця та/або регіонального лікарського самоврядування.
На завершення варто зазначити, що польські лікарі заробляють незрівнянно більше, ніж українські лікарі, хоча й менше, ніж їх колеги з інших країн ЄС. Тому польські лікарі протестують і вимагають істотного збільшення базових ставок у системі охорони здоров’я. Нагадаємо, що з 1 липня мінімальна зарплата лікарів у Польщі підвищується й у середньому буде становити 5-6 тис. зл. брутто.
Для порівняння: в Україні, за даними Національної служби охорони здоров’я, у 2020 р. середня заробітна плата лікарів-спеціалістів становила 11 тис. грн (1 500 зл.), тобто в 5 разів менше, ніж у Польщі.
Loading...
