
Резидентура в Польщі: перші враження (ч. 1)
У Польщі лікарі здобувають спеціалізацію під час роботи й навчання в резидентурі. Процес займає 4-6 років для першої спеціалізації та 3 – для другої й суттєво відрізняється від спеціалізації лікарів в Україні та інших країнах пострадянського простору, які не входять до ЄС.
Ми хочемо поділитися із читачами враженнями від резидентури з терапії (внутрішні хвороби). Її тривалість – 5 років. Програма передбачає навчання на стажуваннях у різних відділеннях терапевтичного профілю, спеціалізованих курсах, а також набуття навичок виконання операцій і процедур.
Більша частина стажувань проходить у відділенні терапії (усього передбачено 70 тижнів або 350 робочих днів). Крім того, на резидента-терапевта чекає робота в таких відділеннях: кардіології (16 тижнів), пульмонології, ендокринології, гастроентерології (по 6 тижнів), неврології, нефрології, ревматології, гематології, інфекційних захворювань – 3 тижні, психіатрії – 2.
Робочий тиждень – 7 год. 35 хв. на день, без урахування вихідних і святкових, або 37 год. 55 хв. на місяць. Крім цього, резидент повинен відпрацьовувати не менше 40 год. додатково у формі чергувань. Від лікаря очікують ефективності й готовності чергувати у святкові та вихідні дні.
Стажування передбачає виконання функцій лікаря відділення та нічні чергування. Під час резидентури лікарі багато працюють у приймальні. Робота у відділенні розширюється поступово.
У приймальні доступні широкий перелік лабораторних досліджень, ЕКГ рентген, УЗД, моніторинг та інші можливості, залежно від величини лікарні й виконуваних нею функцій. Після одержання результатів обстежень протягом години лікар приймає рішення щодо госпіталізації або подальшого обстеження та лікування амбулаторно. У приймальні можна надати первинне лікування (регідратація, електроліти, знеболювання та ін.).
Найчастіше лікар приймального відділення відмовляє в госпіталізації через відсутність показань. Більшість таких відмов пов’язана з направленнями на госпіталізацію, виданими в амбулаторіях сімейної медицини.
Чергування в приймальні бувають різними за інтенсивністю та кількістю госпіталізованих пацієнтів. Не виключено, що терапевтові доведеться чергувати відразу в декількох відділеннях, у нашому випадку – це терапія та кардіологія. Правда, крім чергового лікаря приймальні, на чергуванні залишається ще черговий лікар відділення.
Після чергування вранці резидент іде додому. Йому належить відпочинок до наступного робочого дня.
У відділенні лікар-резидент веде 3-5 пацієнтів. Можливості діагностики досить широкі – ТК, гастро- і колоноскопія, біопсія, онкомаркери та ін. Спочатку свої рішення щодо діагностики й лікування пацієнтів треба узгоджувати з керівником стажування (опікуном) або із завідувачем відділення.
Зазначимо, що документацію лікар веде в електронному вигляді, але часто вона дублюється на папері. Це стосується рецептів, направлень, виписок (епікризу). У процесі роботи доводиться багато спілкуватися з родичами пацієнтів, і тут треба намагатися надавати стільки інформації, скільки передбачено законами та етичними нормами.
Якщо говорити про функціонал, то резидент повинен оцінювати й описувати ЕКГ. Часто у відділеннях терапії доступний апарат для УЗД-діагностики, і резидент може скористатися ним у будь-який час. Іноді доводиться замовляти препарати крові та антибіотики для лікування стійких інфекцій. Деякі пацієнти страждають на діабет, і резидент повинен призначати інсулін залежно від глікемії. Зрозуміло, що відразу цього не вимагають, але очікують, що ви швидко засвоїте все, що треба.
Відпустку лікарі відділення планують на рік, при цьому лікареві-резидентові належить додаткова відпустка для навчання на спеціалізованих курсах. Відпустку, як щорічну, так і освітню, треба узгоджувати із завідувачем відділення й намагатися так підбирати дні відпустки, щоб у відділенні залишалася достатня кількість лікарів.
Нагадаємо, що на сьогодні дохід лікаря-резидента становить у середньому 7-8 тис. зл. на руки. (1 500-1 700 євро). Але це без підробітку.
P.S. Спеціалізація в Польщі може стати хорошим вибором як для лікаря з досвідом роботи за фахом на батьківщині, так і для молодого лікаря, який недавно закінчив виш. Усе залежить від цілей і завдань, які ставить перед собою лікар із прийняттям рішення про продовження своєї професійної кар’єри в одній із країн ЄС.