
Робота за цивільно-правовим договором: на що звернути увагу?
У Польщі лікарі-іноземці можуть працювати як за трудовим договором, так і за цивільно-правовим. Для лікарів, які працевлаштовуються за спрощеною процедурою, цивільно-правовий договір може бути більш цікавим у плані можливостей заробітку, ніж трудовий. За цивільно-правовим договором, іменованим у житті контракт, лікар може працювати без обмеження робочого часу, а зарплата залежить виключно від особистої домовленості.
З точки зору закону, робота за контрактом має на увазі надання медичних послуг пацієнтам на замовлення медичної установи, і лікар у цьому випадку функціонує як підприємець, який продає свої послуги.
З погляду медика, контракт несе в собі як плюси, так і мінуси. Безсумнівно, до його позитивних сторін можна віднести заробіток і незалежність. Водночас, працюючи за контрактом, лікар може забути про оплачувані відпустки, а також законодавчі обмеження, пов’язані з максимальним робочим часом і обов’язковими періодами відпочинку.
Є низка моментів, на які лікареві варто звернути увагу під час укладення цивільно-правового договору, адже його положення мають подальші наслідки.
Положення договору повинні максимально докладно визначати обсяг обов’язків лікаря: функціонал може бути включений до змісту договору або до додатка, що становить його невід’ємну частину.
До договору мають бути включені положення про обов’язок медичної установи надати приміщення, обладнані належним чином, лікарські засоби та вироби медичного призначення відповідно до виду та обсягу надаваних послуг.
На медичну установу має бути покладений обов’язок із підтримання обладнання в належному технічному стані. У договорі також варто передбачити право лікаря втриматися від виконання предмета договору в разі виявлення дефекту в роботі медичного обладнання зі збереженням винагороди.
Проблема визначення робочого часу є одним із найбільш чутливих питань, пов’язаних зі змістом договору. Теоретично тут у лікаря є свобода — він не пов’язаний регламентами, що накладають певні обмеження. Однак потрібно пам’ятати, що, узявши на себе занадто багато, лікар може зробити медичну помилку, при цьому страховик має право відмовити в страховому покритті, аргументуючи це тим, що лікар завдав шкоди зі своєї вини.
Важливо, щоб у договорі було зазначено, як складається графік роботи. Тут можливі 2 варіанти – за попереднім узгодженням із лікарем або без узгодження.
До договору слід унести чітке положення, що визначає, які зобов’язання виникають у лікаря в разі неможливості з’явитися на роботу, а саме: кого і як повідомляти та чи зобов’язаний лікар надати заміну.
Також мають бути чітко визначені принципи, на основі яких буде розраховуватися винагорода. До найпоширеніших методів належать:
- погодинна ставка;
- фіксована щомісячна ставка;
- винагорода – залежить від кількості балів, отриманих лікарем від Національного фонду охорони здоров’я.
Варто звернути увагу на те, щоб положення про виплату винагороди не піддавали лікарів невиправданим незручностям. У цьому контексті можна вказати розумний (не занадто тривалий, наприклад, 14 днів) період виплати винагороди.
Часто договори містять положення про штрафи. Важливо прагнути до точності положень про штрафні санкції – чітко визначити випадки, за яких вони будуть застосовуватися. Повинен бути точно визначений спосіб розрахунку договірної неустойки.
У заключних положеннях договору вказується спосіб його розірвання до закінчення терміну шляхом уведення відповідних строків повідомлення. Як правило, строк повідомлення становить 2 місяці.
Угоди також передбачають можливість негайного розірвання договору у випадку його неналежного або непослідовного виконання. Варто забезпечити, щоб таке право було надане не тільки медичній установі, але й лікареві, який міг би застосувати зазначену норму, наприклад, у ситуації, коли медична особа свідомо спізнюється з виплатою належної лікареві винагороди або в більш критичній ситуації.