
Телемедицина очима пацієнтів
Локдаун у Польщі у зв’язку з пандемією COVID-19 спровокував обмеження доступу пацієнтів до лікарів у поліклініках і приватних кабінетах, а також перехід до форми віддаленого контакту зі спеціалістами.
Пацієнтів поставили перед необхідністю використання телемедицини. Через кілька місяців поляки поділилися своїм досвідом і думкою в дослідженні, яке було проведене дослідницьким інститутом ARC Rynek та Opinia.
Телемедицина як спосіб взаємодії між лікарем і пацієнтом була нововведенням для всіх, незважаючи на те, що перші розмови про неї почалися дуже давно. Причиною настільки пізнього впровадження методики було те, що самі лікарі до останнього не хотіли переходити на віддалене консультування, а також упевненість пацієнтів у тому, що без особистого огляду лікар не зможе надати вичерпні рекомендації.
Це підтверджують цифри дослідження: 76 % опитаних уважають, що телемедицина не замінить повноцінного візиту, 50 % – у неї не вірять.
Поки не сталася пандемія. Спосіб діагностики, призначення лікування, виписки рецептів за телефоном раптом стали абсолютною нормою для налаштованих скептично лікарів і пацієнтів.
Телемедицина раптово ввійшла в життя суспільства. Не було ніякого перехідного періоду, щоб люди могли до неї звикнути, змиритися. Серед заборон на масові заходи, закриття публічних місць, роботи онлайн, проведення навчання віддалено, новина про те, що медицина тепер теж доступна тільки за телефоном, стала раптовим і неприємним сюрпризом.
Відвідування лікаря сприймається пацієнтами не тільки як лікувальний, але і як психотерапевтичний процес. Їм важливо, щоб їх вислухали, підтримали, обговорили результати дослідження та прогнози особисто. Телемедицина позбавляє пацієнтів цих можливостей, не залишаючи надії навіть на зоровий контакт.
Лякає та нервує поляків також і те, що лікар не телефонує у визначений час. Звичайно, прийом у поліклініці або приватному кабінеті теж часто затримується, але в тому випадку пацієнт знаходиться біля кабінету й упевнений, що рано чи пізно зайде до нього. У випадку ж дзвінка немає гарантії, що лікар взагалі зателефонує.
Негатив викликало й те, що телефонний візит дуже обмежений у часі – діагноз і рецепт протягом декількох хвилин потенціюють страхи пацієнтів. Коротка розмова створює відчуття поверхневої діагностики. Згідно з дослідженням половина поляків відзначила, що лікарі під час телефонної розмови менше стараються й менше беруть участі в питаннях, що хвилюють пацієнтів.
Незважаючи на велику кількість зауважень і невдоволення, не обійшлося без плюсів.
Респонденти відзначили значну економію часу, оскільки не потрібно їхати в іншу частину міста, сидіти в черзі на прийом, особливо в ситуації, коли потрібен тільки рецепт.
Не залишилося без уваги та зниження ризику зараження завдяки телемедицині. Пацієнти знають зі ЗМІ про те, що часто в установах охорони здоров’я виникають спалахи інфекції COVID-19. Це сприймається ними як те, що поліклініки та лікарні стали небезпечними, і відвідування варто уникати всіма способами. Без телемедицини це загрожувало б більш пізньою діагностикою та лікуванням.
Плюсом став і більш короткий час очікування прийому. Якщо у звичайний час чекати потрібно було дні й тижні, то зараз цей період скоротився до декількох днів або годин.
Згідно з дослідженням, 58 % пацієнтів залишилися задоволеними таким способом спілкування з лікарем, а 25 % відзначили, що для них телемедицина – оптимальний варіант.
На закінчення варто сказати про те, що телемедицина може стати хорошим способом лікарського спостереження й після пандемії. Для цього потрібно, щоб:
- пацієнти не відчували, що лікар не хоче з ними зустрічатися, тому що боїться захворіти;
- пацієнти повинні бути впевнені, що лікар досконально вникає в їхній стан здоров’я та зацікавлений у постановці правильного діагнозу та призначенні оптимального лікування;
- пацієнт повинен мати можливість очного прийому, особливо тоді, коли симптоми не зникають або наростають, коли існує ризик важкої хвороби та необхідності ретельного контролю реакції організму на лікування.
Впровадження телемедицини на постійній основі одночасно з можливістю прийомів у кабінетах може бути дуже успішним як у контексті лікування, контролю та діагностики, так і в цілому для організації медичної допомоги в Польщі, яка страждає від дефіциту кадрів. Адже серед опитаних тільки 37 % мали очний контакт зі спеціалістом, 29 % пацієнтів – не мали можливості відвідати лікаря, для 49 % – виходом стала телемедицина, 5 % вирішили питання онлайн.